Кохання кольору ванiлi

Глава 22/1

Аня

Не змовляючись, Свят з Костею присіли навпроти нас з Лерою. У мене і так апетиту не було, а тепер зовсім зник. Глянула на подругу — вона опустила очі і відклала бутерброд з сиром в сторону.

Вчора Лера плутано, скипаючи від надлишку емоцій, ввела мене в свої вчорашні події на вечірці. І почалося все ще вдень, коли вона тікала після чіткого попадання шишкою в Костю. За кортом він наздогнав її і зажадав вибачень. Для Лери будь-яка вимога звучить, як посягання на свободу. А цим подруга дорожить найбільше.

Далі сталося для мене взагалі немислиме. Костя, на правах кращого друга брата, сприймаючи Леру все тією ж малявкою, яку ганяв десять років тому, пригрозив лозиною і, стискаючи руки так, як в дитинстві, посадив на коліна. Швидко оцінивши, що так просто від нього не позбудеться, Лера притупила пильність і намацала телефон. Іншого способу, крім поцілунку (тричі наголосила, що то було виключно для справи!) вона не придумала. Провернувши свою задумку, змогла спокійно втекти. До того ж Костя після поцілунку притих і більше не утримував.

Увечері Лера взялася підкидати йому підказки. І коли Костя повів її з майданчика під час дискотеки, зажадала від нього тепер вибачень і обіцянки ніколи більше не лізти. Що там далі сталося не зрозуміло (подруга опустила частину подробиць), але як наслідок: телефон, а за ним і Костя, виявилися в басейні.

Тепер я розумію, чому званий Лерою індик був такий злий вчора. Ще й я йому протаранила лобом предмет його чоловічої гідності. І все одно його не шкода. Викоцюблюються занадто. Бач, який, вибачення, бачте, вимагає.

— Дівчата, їжте, не соромтеся, — Лев точно під тамаду закосив. — Кашу для вас готував в поті чола Гліб. А все інше Свят.

— Брат, ну ти крутий! Перевтомився, мабуть, бідний, — махнула в бік тарілок з сухарями, сміючись Лерка.

— А то! Рецепт зберігається в таємниці. Так що не намагайтеся повторити.

Повідомив з поважним виглядом Свят, ніби й справді готував, а не просто висипав готові снеки з пачки.

Я зловила пустотливий блиск найкрасивіших для мене очей. І щоб хоч якось підтримати крижаного принца взяла пару сухариків з тарілки. Задоволена посмішка Свята подякувала мене і одними губами він вивів безмовно: «Ти чудо».

Але вловила не я одна! Лера спантеличено повернулася в мою сторону і не встигла нічого спитати, переключивши увагу на слова брата.

— Ми з Глібом відстрілялися. Передаємо чергу Кості і Леву. Чекаємо тепер від вас смачненький обід!

— Оце пощастило, так пощастило, — тихенько прошепотіла подруга.

Але те, з яким хитрочим виразом обличчя це прозвучало, змусило Костю напружитися... Він довго сканував Леру підозрілим поглядом, немов вишукував в ній розгадку своїх побоювань. А до подруги повернувся апетит і вона вже зовсім не помічала насупленого індика.

Після відпадного сніданку ми з Лерою вирушили в басейн.

— Мені здається, Костя все ніяк не зрозуміє, що ти виросла, — поділилася я своїми спостереженнями по дорозі, адже він перший діставав Лерку.

— Нехай думає про мене, що хоче. Без різниці. Пройшли часи, коли я з завмиранням серця чекала нашої зустрічі і бігала за ним хвостом, — гірко усміхнулася подруга. — Терпіла глузування, образливі слова і жорстокі розіграші, не розповідаючи нічого батькам. Боялася, як би Костенька не образився. Але одного разу і моїй дитячій любові прийшов кінець, коли він на віллі закрив мене одну в темній комірці. Мені здавалося тоді, що пройшла ціла вічність. Всі сльози виплакала. На моє щастя гад проговорився брату, і Свят мене відразу випустив.

Потім з'явилася ненависть до нього, а пізніше і байдужість. Ну є він в друзях у брата й добре, мені що з того. Не пропускати ж паті через придурочного індика. З тих самих пір у мене непереносимість на всіх самовпевнених самців.

— А якщо він змінився з тих пір?

— О ні, точно не про нього. Такий же нехлюй, як і Свят, — заявила вона з упевненістю і, стрибнувши у воду, в швидкому темпі почала намотувати кола від ближнього бортика до дальнього.

Сьогодні погода стояла ще спекотніше, ніж вчора. Більше до розмови про індика ми не поверталися. Веселилися. Пили смачний фруктовий фреш, плавали, базікали про різні дрібниці. З води взагалі не хотілося вилазити. До того моменту, поки в плавках не з'явилися Свят з іншими бійцями...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше