Глава 11/1

Свят

Приїхав на зустріч в клуб, коли всі вже зібралися. Лев розвалився на дивані і випускав кільця кальянного диму. Костя і тут не розлучався з роботою, вистукуючи пальцями по клавіатурі смартфона. Один Гліб стежив за імпровізованою сценою, не моргаючи втупившись на фігуристих танцівниць, що звисають з пілону.

Мені це акробатичне видовище вже давно приїлося, тому спеціально присів до сцени спиною, щоб не мерехтіли голими дупами перед очима.

Обмінялися останніми новинами, яких не так вже й багато з'явилося за минулий тиждень, поки ми не бачилися. І після обговорень ні про що, тема як зазвичай з'їхала на дівчаток.

— Гліб, ну ми тобі реально скоро скинемся на виклик, — Лев, кожен раз дошкуляв вже рік як самотньому другу. — Подивися на нас. Нічим не пов'язані, але завжди є до кого поїхати або до себе покликати.

— Ага, дякую, пацани. Ви прямо приклад для наслідування. Все думаю на кого мені стати схожим. Тепер зрозумів — на вас, — роздратовано відмахнувся від нас Гліб і наліг на віскі.

А у мене взагалі в голові не вкладалося, як можна так довго страждати по дівчині. Гаразд би ще там якась особлива була. Так ні ж, звичайнісінька. Навіщо потрібні глибокі відносини, якщо потім так плющить?

Тут, я на боці більшості. Чим менше в серці, тим легше в голові. Типовий приклад закоханого страждальця переді мною.

— Не гарячкуй, — я перервав скривдженого друга. — Ми просто турбуємося, що ти давно ні з ким не був. Ще звикнеш, і сподобається.

Костя з Левом витлумачили мої слова, по-своєму, і почали приколюватися, перераховуючи переваги життя без дівчаток. Все зводилося до відсутності головного болю і заощадження грошей.

— Свят, ну що там Христя, так само бігає за тобою?

— А що дивного, він всім завжди подобався.

Лев з Костею перейшли на обговорення моєї персони. Все ніяк не заспокояться, що Христя тоді обрала мене з нашої компанії.

— Уявіть собі — не всім! — вирішив порадувати і одночасно обламати друзів. — Є один невинний ангелок, яка мене терпіти не може. Вже вислухав про себе стільки всього приємного... Коротше, братани, зв'язуватися зі скромними дівчатками не раджу, ціліше будете. Там передбачуваністю і не пахне.

— Свят, ну ти запав! На малоліток потягнуло. Оце даєш, — вибухнув реготом Костя і тут же запропонував за це випити.

З приводу ставлення до малоліток у нас з ним однакові погляди. Навіщо шукати труднощі і терпіти капризи, якщо можна без проблем розслаблятися з досвідченими коханками, що знають своє місце.

— Йому все одно нічого не світить, — зі знаючим видом зупинив потік веселощів Гліб. — Так що не важливо, запав чи ні. Якщо вона не така як Христя, звичайно.

— Та ну вас, — я відмахнувся від настирливих порад і поспішив перевести розмову на іншу тему.

Вечір продовжився далі без переходу на особистості. Але я раз у раз ловив себе на тому, що мене розлютила реакція Гліба. Той ще розумник знайшовся. Проблема не в Ані, а в мені. А я завжди досягаю бажаної мети. Питання лише в тому, чи треба це мені...

***

Наступного дня приїхав до рідної домівки.

Сестра, підхопила рамки та кинулася в свою кімнату приміряти їх до малюнків, невдоволено пирхаючи, що мене довго чекати довелося.

Після вчорашнього трохи відчувалася важкість у голові. І я присів у вітальні на диван, розслаблено відкинувшись на спинку. По ліву руку від себе на кавовому столику помітив телефон в блискучому рожевому чохлі.

Прикрив очі. І щось наче клацнуло!

Навіщо дізнаватися, коли все майже доступно?

Прислуховуючись, щоб ніхто не зайшов, включив залишений мобільний. Пролистав контакти і швидко переписав до себе потрібні цифри номера, навпроти імені Аня Смирнова.

Ха-ха, швидко від мене не позбудешся, торгiвка з алеї майстрів.