Глава 3/2

Свят

Не став чекати, поки бармен наллє воду в стакан, вирвав у нього з рук пляшку і почав поїти її прямо з горла. Мені ще не вистачало подружку сестри тут до приступу довести. Почервоніла Аня віддихалась і сердито наморщила лоб. Ніби я винен, що вона пити не вміє та вперше текiлу побачила. Знав би, молочний коктейль їй замовив.

— Ти завжди так п'єш свої улюблені коктейлі?

— Раз на раз не доводиться. Сьогодні дуже гіркий попався, — знову ухильно відповіла, намагаючись зберегти залишки важливості.

І я, розуміючи, що дівчина все ще прикидається тим, ким швидше за все не є, починаю голосно сміятися.

— Хіба так смішно виглядало? — вона ховає посмішку, підтискаючи губи, але її видає з головою пустотливий блиск в очах.

— Аня, якщо твій вибір завжди такий, то мені вже страшно наближатися до Рити. Доведеться тобі замінити її, поки не переконаєш мене в зворотному.

Насправді, переконатися хотів зовсім в іншому. Що саме приховує? І для чого прикидається дивна дівчинка? Мене не проведеш. Морочить голову, намагаючись запудрити очі. Як варіант, хоче мене підчепити оригінальністю...

Далі, між нами якось поступово зникла початкова напруга і вийшло цілком нормальне спілкування. Аня більше не намагалася витребенькуватися, але ми і не поверталися до теми її інтересів.

З метою розрядити обстановку розповів їй кілька смішних історій зі свого студентського життя. Моє навчання проходило в тій же академії мистецтв, в якій тепер вчиться сестра, тільки на факультеті архітектури.

Закінчилися конкурси і музика знову оглушила з новою силою.

— Потанцюємо, крихітко?

Не даючи їй часу на відповідь веду в бік танцмайданчику. Далеко заходити не став. Тут менше ймовірність бути поміченими сестрою та іншими гостями.

— Тільки один танець, і ти мене відпустиш? — скоріше, як ствердження, ніж питання, попередила вона, і довірливо розслабилася в моїх руках.

— Домовилися...

Початок обіцянки вийшов зім'ятим, і Аня швидше за все не розчула.

Подумки доповнив закінчення своєї фрази — відпущу на своєму ліжку.

Нi, я не здурiв цiлком.

Всередині себе ще намагався докликатися до розуму. І вголосок сумніву навмисно заколов мою, давно втратившу обмежувальні рамки, совість.

Навіщо я лізу до подруги сестри?

Треба терміново звалювати і прямо до коханки, поки не наламав дров.

Замість цього притискаю дівчину близько до себе і менш за все на світі думаю про танці.

Аня взагалі віддає собі звіт, наскільки тісно притискається?

Тонкий аромат ванілі від її шовковистого волосся, в яке я пірнув носом, заводить і без того грайливу уяву. Якщо у мене встав на неї під час танцю, то що буде, коли я скину до біса її плаття разом з усією білизною.

Руками гладжу її спину, повільно опускаючись до пружніх сідниць і здавлюю долонями. Аня невдоволено смикається і я відчуваю зростаючу напругу в її рухах.

— Розслабся, крихітко, — кажу їй на вушко, і легенько захоплюю мочку губами.

Те, як вона вигнула спину, позбавляє мене останнього шансу одуматися. Хочу її. І не маю жодного сумніву в тому, що це взаємно.