Кохання до покоївки як смерть
Глава 2. Погляди, які не повинні існувати
Родіон почав затримувати на ній погляд. Не відверто, не залицяльно — ніби оцінював річ, яку ще не вирішив придбати. Мар’яна намагалася не помічати цього, але напруга в повітрі росла.
Лариса помічала все. Її усмішка щоразу ставала тоншою, коли Мар’яна проходила повз. У її очах жила не ревність, а щось значно страшніше — холодний розрахунок.
Станіслав іноді розмовляв із Мар’яною на кухні. Його голос був тихим, наче він боявся, що стіни підслуховують. Він натякав, що в цьому домі вже були покоївки. І що жодна з них не затрималася надовго.
Елеонора ж мовчала. Але її мовчання було гучнішим за слова.
Відредаговано: 23.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
