5. Танці

5 Танці

Сьогодні я прокинулась від того, що хтось сміявся, вийшовши на вулицю, мружачись від сонця, я побачила цікаву картину: тато доїв козу, а Наталі знімала це на відео - обоє щасливі як малі діти, тато сміявся, а рудоволоса коментувала своїм підписникам.
-Доню, а в нас тут ютуб-канал ,- хвалився тато .
- Показую своїм підписникам, як треба доїти козу  ,- промовила креативниця.
- Ха ха і справді корисна наука ,__ всміхнулась я.
- Нічого ти не розумієш, надула губки подруга, а в мене вже нахвилинку сто сорок п'ять підписників,- сунула мені подруга телефон під ніс. І це ще я відео з козою не виклала,- додала вона.
Що ж як то кажуть, чим би дитя не тішилось подумала я та вголос сказала:
- Крутяк! Тільки треба було сперш самій ту козу доїти, а не тільки татові.
А в очах подруги затанцювали азартні вогники.
Пізніше я пошкодувала про те, що підкинула їй цю ідею, новоспечена ютюберка шукала все нові і нові місця для зйомки ганяючи з телефоном і усе знімала на відео. А після обіду переглядаючи свої відзняті відео питала
- А як тобі відео про козу?- питала вона з запалом художника, що оглядає свої творіння. А тут де я рибу ловлю з татом... А ось я мед збираю.. А тут я уже від бджіл тікаю, ох і кусючі зарази- ледь втекла,__ мовила вона.
- Хаха, а ти що думала, таке воно життя блогера не легке,__ сміялась я крізь сльози, і не тому, що мені не було шкода подругу, просто її ідея з блогом, була і справді дуже кумедною, що казати рудоволоса бестія скрізь почувалася як риба у воді.
Надвечір з блогера Наталі перевтілилась у візажиста і стиліста в одному, що означало __ дівчата йдуть на танці. І тепер старанно чаклувала над  моїм  макіяжем і шарила в своїй великій валізі в пошуках найкрашої сукні.
__Ти у мене будеш найкрасивіша і звалиш усіх з ніг довірся мені сонце- промовила вона.
І я довірилась.

****
- Вау!- вигукнув Марк, коли побачив мене в чорній сукні і каблах, а волосся спадало до плечей лехкими кучерями,- Ти просто супер,- додав він.
__ Ти теж нівроку,__ киваючи на його круту білу футболку з написом:  "мені все по..." а в кінці жаба , що пливе на листочку з коктейлем в лапі . __Оригінально.  Досі любиш футболки з написами?__ всміхнулась я. 
- Так, футболки з написами __ мій особистий тренд ,__ промовмв хлопець з гордістю.
- І це круто чувак!- промовила я давши йому п'ять.
- Познайомся,__  киваючи на рудоволосу мовила я . __  Моя подруга Наталі.
Хлопець засяяв
- Ооо приємно познайомитись чарівне створіння,- промовив він, поцілувавши Наталі руку від чого остання цвіла як травнева троянда.
А я стояла здивована такій ініціативі Марка, що завжди був скромним і сором'язливим, а тепер почувався вільно. Наталі ж навпаки з ініціативної і прямої стала ніжно і часто соромилась, що додавало Маркові ще більшої впевненості в собі.
А з цього таки може щось вийти,- думала я переводячи погляд з друга на свою подругу, посміхнулась в щемливому передчутті.
Отримавши побажання від мами і тата гарно розважитись, ми поїхали до місцевого клубу.
Я вирішила зхитрувати, сказала що на передньому сидінні мене закачує і посадила Наталі біля Марка, вона кинула здивований погляд на це, та знизавши плечима промовчала.
Як виявилось непрогадала у цих двох було дуже багато спільного і вони всю дорогу гомоніли. Марк розповів подрузі про свою ідею з свинобізнесом, від якого та була в захваті поділившись також своїми ідеями щодо блогу. А я почувала себе чарівницею і лише зрідка подавала голос з заднього сидіння заслухавшись їх воркотінням .
 Думками я поверталась до Алекса, якби мені хотілось отак сидіти з ним і говорити про щось спільне, або й узагалі не говорити можна і просто мовчат__ головне щоб просто поруч бути.  Та чим більше я про це думала тим більше згадувала про те як йому було весело з тією білявкою, і це змушувало мене зтискати руки в кулаки, до скрипу в зубах. Зробивши глибокий вдих, я змусила себе заспокоїтись.  Хоч би як тобі не було боляче ти підеш на танці і круто розважишся з друзями хай там що пообіцяла я собі. І на цьому крапка.

****
Клуб був невеликим, та народу було як шпрот в банці. На сцені було двоє виконавців, один з яких вмикав на ноутбуці музику, а інший співав в мікрофон. Я не дуже комфортно почувалась серед такої тьми народу, та й не завжди подобалась мені жива музика; та сьогодні я вирішила відірватись на повну, тому не пропускала ні однієї пісні, намагалась забутись в цьому водовороті людей, що вихилялася в такт музики. В такі моменти я заздрила рудоволосій подрузі, яка вміла відчувати ритм і тепер витанцьовувала від душі так, що аж підлога двигтіла, а містер "дві ліві ноги" не відставав від своєї супутниці, кидаючи їй красномовні погляди і зрідка  торкався її руки, або приобіймав.
Після зміни пісень Марк щось прошепотів на вухо Наталі, вийшов на вулицю.
- Куди він?- спитала я, перекрикуючи музику.
- Дещо забув у машині.- Відповіла вона.
- Ааа...
- Тобі подобається тут?- запитала Наталі.
Я не відповіла просто підняла вгору великий палець. А подруга всміхнувшись кивнула.
Марка довго не було .  Ми навіть почали хвилюватись де він.
Та повернувся він з чотирма келихами і пляшкою шампанського.
"І де він його міг взяти та ще й чотири келихи прихопив,- здивувалась я подумки . Стоп і тут я зрозуміла, що келихів чотири, а не три. Ще один зайвий?"
- Дівчата, не сумували?- спитав Марк, розливаючи шампаньське.
- А для кого четвертий келих?- поцікавилась я.
- А це для одного кльового чувака, ти його не знаєш, посміхнувся друг.
Десь під ребрами закралось передчуття ще одного виверту долі.
І я побачила Алекса, що йшов до нас білозубо посміхаючись. Казав чи то "Привіт", чи то ще щось, я не чула : мене займало в той момент непереборне бажання полетіти на іншу планету, чи розстанути, аби тілтьки не бачити його самовдоволену посмішку. Та все ж який же він гарний в чорній футболці, що відкривала м'язи, які бугрилися на руках __ я просто шаленіла від нього.
А красень в свою чергу очей з мене не зводив.
"Перестань на мене так дивитись, чуєш?"- просила я поглядом хлопця.
- Це про цього крутого чувака на ім'я Алекс я розповідав,- посміхаючись мовив ніпрощо не підозрюючи Марк.
І тут очі в подруги стали по п'ять копійок. Вона зрозуміла хто був той хлопець на річці і тепер загадково посміхалась, очікуючи розвитку подій.
- Дуже приємно,__промовила я,__ простягаючи руку, стараючись говорити якомога дружелюбніше, і спокійніше, та голос звучав хрипло, ніби все що я про нього думала хотіло вулканом виплиснутись назовні.
-І мені приємно, Бджілко,- промовив взявши мою долоню в свою хлопець, і підморгнув мені.
Я демонстративно закотила очі у відповідь.
А Марк вигукнув
-Оце так поворотик! Хотів би я дізнатись як то ви обоє познайомились?- спитав Марк.
- Це не дуже цікава історія,- відповіла я, відсалютувавши келихом до Марка: __ Будьмо!
Марк знизав плечима і підтримуючи мене додав.
-Ну, що тоді ,як то кажуть, за знайомство!- промовив він.
Пролунав дзвін скла об скло.
Що ж як веселитись, то уже до кінця!__ вирішила я осушивши свій келих , зустріла  здивований погляд подруги.  Шампаньське смакувало як теплі помиї з бульбашками, зате в моїй голові з'явилась приємна легкість, що мене неймовірно порадувало. Тільки б ще Марк знову не просив розповісти історію нашого з Алексом знайомства,- подумала я.  Цих тортур я не витерплю.
Та несподівано мене врятував вокаліст, що вшкварив пісню гурту Нірвана__ "Smells like teen spirit" під гітару , від чого остання звучала дуже мелодійно і заспокійливо, наче повітряно легка балада.
-Клаас! Це моя улюблена пісня!- вигукнула рудоволоса.
- І моя.- відповів Марк , і простягнувши їй руку промовив
- Потанцюємо?
Рижик засяла, увімкнувши "сміхотушку" промовила:
__Залюбки.
Наталі за руку з чорнявим загубилась в юрбі людей , а  я стояла і дивилась в сірі очі Алекса,  хлопець дивився у мої зелені, так ніби хотів заглянути мені в душу. А потім сказав.
- Подаруй мені один танець .Тепер Алекс говорив серйозно без напускних веселощів.
Він серйозно думає, що я погоджуся танцювати!- Подумки обурювалась я.
Ідіот! Дебіл! Бабій!__- мій мозок закипав від такої кількості "приємних" слів в його адресу, що втім так і залишились невисказаними  , атже його очі казали мені: "Будь ласка один танець, Вел".
 Мені так хотілося потанцювати, відчути його руки на талії хоч на коротку мить, що я змусилаобразу, яка пекла мене всередині  замовкнути, а губам дозволила сказати: "так". Далі будь -що буде.
Ми з Алексом закрутились в такт мелодії. Так приємно було торкатися його сильного плеча, відчувати як його гаряче дихання лоскотало мою шию, від чого вона покривалась  мурашками.
- Ти наступаєш мені на ноги, бджілко,- засміявся хлопець.
- Вибач, я не хотіла ,- відповіла я зніяковівши.
А хлопець підняв мене і поставив собі на ноги і тепер переступав зі мною на своїх ногах .
- Так краще. - мовив він, посміхнувшись мені.
Тепер я з Алексом була на одному рівні, його губи були так близько від моїх , що паморочилось в голові ,  чи то від шампаньського, а може від якогось іншого почуття, ще більш п'янкішого. Він забрав моє русяве пасмо, що постійно спадало на очі і тепер дивився на мене так, ніби хотів поцілувати.
- Яка ж ти гарна,- видихнув Алекс просто біля моїх губ.
Мені здавалося, ось зараз буде та сама мить і ми поцілуємось, а потім.. . А потім не буде нічого,- підказала образа, що знов піднімала свою потворну голову. Прокинься, люба, ви не будете разом, цей хлопець ніколи не буде твоїм, якби тобі того не хотілося, повертайся в реальність, бджілко.
-Прости мені ... я не можу... мені треба.- промовила я. Враз легеням забракло повітря, а в носі защипало і я побігла до виходу. Втікала, не знаючи від чого- чи то від Алекса, чи то від себе  __байдуже головне не зупинятися.
На вулиці я відчула полегшення. Я раділа прохолоді, що змусила мене мислити ясно. Міркувала про те, що краще їхати додому. Зараз же піду і попрошу, щоб Марк мене відвіз додому, а ні  то піду пішки. Хоча повертатися до клубу бажання не було, атже це означало знову побачити Алекса і боротися з собою, тому я вирішила прогулятись недовго.
Вітер ховався у моєму волоссі і цілував оголені плечі. Ох які ж ці кабли не зручні,- подумала я роззувшись . Я спостерігала за серпом місяця, що величаво походжав серед зірок. Мені раптом подумалось про те, що  було чудово, якби зараз почався зорепад, тоді  я загадала бажання, і не було б тієї смс-ки від Дена.   Я  б прийшла на роботу, розпочавши свій звичайний день, а Алекс був би просто відвідувачем,  який зайшов на чашку кави.  Але ж ні! Захотілось мені тих сердечних баталій, переживань від яких перехоплює подих і часом паморочиться в голові. Проте я зрозуміла , що  всеодно не шкодую про зустріч із Алексом . Я була вдячна цьому щедрому дарунку долі , хай навіть ми не зможемо бути разом та в мене будуть ці чудові моменти з сірооким хлопцем, що змусив мене відчувати знову.
У тишу моїх думок ввірвався звук: хтось їхав мотоциклом, а потім зупинився . Я  почула кроки, що наближалися до мене, а коли повернулась то похолола, побачивши Федю і Макса, що йшли мені назустріч.