4. Сюрприз

4. Сюрприз
Минув тиждень
Хоч я і обіцяла собі не думати про Алекса, та все ж сподівалася якось його зустріти, обмінятися кількома словами, чи якимось поглядом. Навіть проходила повз його будинку та там нікого не було, очевидно він кудись поїхав . І мене чомусь засмучував той факт, що я не зможу його бачити, хоч хотіла б цьому радіти та не могла.
Того ранку мама попросила мене нарвати вишні на компот. Я взяла улюблений плеєр і тепер підспівувала гурту" Казка", що линув з навушників. Пританцьовуючи під пісню "Танці "я і непомітила як нарвала зо дві пригоршні вишень, а коли повернулась побачила Марка, чорнявий всміхався
- І давно ти тут стоїш?-спитала я витягнувши навушник.
- Недавно ти просто так офігенно танцюєш, що мимоволі замилувався твоїми рухами,- відповів хлопець.
Я кинула у нього вишню .
- Та ну тебе!- промовила я.
А Марк зловив її і з'їв.
- Кисла. - промовив він скривившись.
- Як справи?- спитав він.
- Справи добре, вишні рву на компот,- всміхнулась я.
- Це я бачу,- відповів він, зам'явшись, ніби довго збирався з духом для якогось важливого рішення.
- Я тут подумав.. Вел,- почав хлопець невпевненно.
 - Хочеш піти зі мною на танці в субботу?- додав він.
Це запитання застало мене зненацька. Чесно кажучи я не дуже любила ходити по клубах, почувалась не в своїй тарілці. Та після зустрічі з жонатим Алексом, що був для мене недосяжний, та ще й усвітлі останніх новин з соц. мереж колишнього Дениса: останній тиждень тому заручився з брюнеткою- фітнес тренером, такою ідеальною, що мене аж брали бісики, і відразу хотілося зжерти щось жирне і в шоколаді.
Я таки вирішила провести один вечір з шкільним другом і ніпрощо не думати, тому я відповіла
- А ти знаєш, давай сходимо .
-О, я такий радий,- мовив хлопець зрадівши.
- Тільки май на увазі, в мене дві ліві ноги,- попередила я.
- В мене теж,- відповів Марк.
І взявши мене за руку покрутив, ніби в запальному танці.
- Та в суботу, бейбі, ми запалимо танцпол!
Коли він це сказав мене просто порвало. Що що, а смішити мене Мізинчик вмів .
- Що?- спитав він від вуха до вуха розтягуючи посмішку.- Я підглянув це в одному фільмі, там головний герой це казав і так круто по-гангстерськи виходило,- пояснив він.- Люблю, коли ти посміхаєшся,- промовив чорнявий.
- З тобою не можливо не посміхатись,- відповіла я.
- Це моя фішка!- мовив Марк, підморгнувши мені.
Марк пішов пообіцявши заїхати за мною в суботу на батьковій машині, а я дивилась йому услід міркуючи про те, чому всі відносини обов язково мають бути такими складними.
Завжди є якісь "але" і "або", а з другом зі шкільної парти було так весело проводити час, це ніби зовсім інший світ в якому є свої моменти і фрази і це безцінно.
Обідня спека набирала оберти і я поспішила сховатись в тінь. Та мою увагу привернуло таксі, що у Вишневому було щось типу снігової людини, таксі зупинилось біля мого будинку я пішла подивитись хто ж там.
З таксі чиртихаючись на таксиста, і дістаючи свою просто таки велитенських розмірів валізу вибиралась моя рудоволоса в кислотно-рожевій сукні і здоровенних каблах подруга, а я просто пищала з радості і побігла її обіймати.
- Привіііт, Рижик,- мовила я залучаючи подругу в обійми.
- Привіт, рідна,- відповіла Наталі.- А я думаю скільки того життя- приїду до подруги у Вишневе,- почала вона, киваючи на таксі, яке відчайдушно дало газу, аж курява пішла,- Кажу до таксиста відвези мене.А він мені почав: "Я не знаю де це!"- Ледь вмовила щоб завіз! Ну що за люди!- бурмотіла подруга, я знала, що такий спалах праведного гніву подруги краще перечекати і терпляче чекала коли її попустить.
- Ну, показуй, як ти тут живеш!- промовила подруга заспокоївшись.
А за хвилину я зрозуміла, що її остаточно попустило, бо наступним запитанням подруги було
Чи є в нашому селі симпатичні хлопці
****
Татові і мамі неймовіно сподобалась моя подруга. Коли тато дізнався про її захоплення риболовлею( про яке навіть я не знала) то піднявши вгору великий палець сказав: "Подруга в тебе просто супер!"- від чого Наталі зашарілася.
- Ей ти, Казанова!- всміхнулась мама по доброму, а тато показав їй язик і розтягнув либу від вуха до вуха.
Мені подобалися ці дружні підколи між мамою і татом. В цих їхніх жартах була якась особлива іскринка і це було круто.
Після того як спека спала, ми пішли прошвирнутись, як казала Наталі.
Рудоволосій прийшли до душі наші краєвиди, вона раділа усьому довкола. У соняшниковому полі вона затіяла нашу спільну фотосесію, де ми сплівши вінки із соняхів позували, не вистачало тільки вишиванок і були б точно як з якогось модного журналу. Я любила подругу за її вміння бачити навіть у звичайному прекрасне. А потім разом з нашим кудлатим другом Пухом, якому Рижик теж сподобалась пішли на річку, а тепер лежали на піску і розмовляли про різне
- А знаєш, що я ще придумала?- мовила вона, дивлячись на сотні хмаринок, що плили по небесній блакиті.
- Не знаю, але дуже хочу дізнатись,- всміхнулась я.
- Я думаю збацати такий собі Ютуб-канал,- відповіла руда.
- Круто!- сказала я,- а про що він буде?- ненав'язливо поцікавитись.
- Назву я ще не придумала. Щось про село, тільки з гумором, типу короткі ролики.
Отакої дитя асфальту  буде знімати ролики про село,- подумала я.
Я мало уявляла як це буде, та вже хотіла на це подивитись.
Наталі вже складала плани про майбутній ютуб канал, а Пух бігав довкола нас бавлячись резиновим м'ячем, який хтось із нас періодично кидав.
- А що там Ден не пише?- спитала вона.
- Ні. Заручився того тижня,- відповіла я.
- Та йди ти!- подруга аж привстала від здивування.
- І що ти робитимеш?- спитала вона, поправляючи копну рудого волосся, що сплуталось вітром.
- Побажаю щастя і відпущу,- відповіла я.- Що ж іще маю робити.- відповіла я.- Не переживай за мене я сильна, тим більше мене вже запросили на танці в суботу,- додала я.
Рудоволоса розплилась у задоволеный усмішці, спитала.
- А хто він ?
- Та просто в школі разом навчались, нічого кримінального, промовила я,- хочеш познайомлю?
Відповіді я не розчула мою увагу привернула знайома машина. Машина Алекса . З машини вийшов Алекс .
Настрій відразу піднявся вгору я була така рада, що він приїхав. Треба сходити привітатись подумала я. І вже навіть збиралася йти, подруга кинула погляд, типу "хто це", а я махнула рукою, що означало пізніше розповім. Та я зрозуміла, що Алекс не один, а з якоюсь блондою в короткому топі, спортивних шортах і бейсболці , яка вийшла з машини і про щось мило розмовляла, кидаючи йому бісики, а білявий їй чарівно посміхався .
В такого як Алекс мабуть є одна, чи дві запасних дружини. Та я їх і не звинувачувала. Воронов був, ще тим ласим шматком: розумний , красивий хлопець з спортивною фігурою, може дозволити собі будь-яку жінку.
Кинувши останній погляд на солодку парочку я розсердилась на себе: "Чому мене так хвилює особисте життя якогось там юриста, якому до мене немає ніякого діла?"- питала себе я.
- Що сталося? Хто це?- запитувала подруга.
- Ніхто.- відповіла я.