Тінь за змовою

Глибока ніч вкрила табір, але ні Естер, ні Ардал’єн не могли заснути. Лист із попередженням, що прийшов того вечора, здавався їм лише верхівкою айсберга. Спільна праця над миром між людьми та ельфами була занадто крихкою, а ворог, який діяв у тіні, міг зруйнувати все.

Естер, загорнувшись у плащ, сиділа біля багаття, вдивляючись у язики полум'я. Її думки снувалися між обличчями людей і ельфів у таборі, намагаючись знайти зачіпки.

— Ти теж не спиш? — голос Ардал’єна, тихий і спокійний, порушив її роздуми.

— Як я можу спати, коли щось таке відбувається? — відповіла вона, трохи втомлено усміхнувшись. — У нас є ворог, і ми навіть не знаємо, з якого боку він прийде.

Ардал’єн сів поруч, його обличчя було суворим, але в очах світилася рішучість.

— Ми знайдемо його, — сказав він. — Але для цього нам потрібні союзники.

Наступного ранку Естер і Ардал’єн зібрали своїх найближчих друзів. Серед них були Кай — людський розвідник із гострим розумом, здатний помічати найменші деталі, та Іліанна — ельфійська магиня, яка допомагала Естер у попередніх конфліктах.

— Отже, ворог намагається зруйнувати мир, — почав Ардал’єн, оглядаючи зібраних. — І він не діє відкрито. Це може бути хтось із нашого табору, хтось, хто працює на іншу сторону, або навіть третя сила, яка хоче нас посварити.

— Я бачила подібні стріли раніше, — сказала Іліанна, піднявши уламок, який залишився після атаки на караван. — Вони створені так, щоб імітувати ельфійську роботу, але це лише ілюзія.

— Хто може мати доступ до таких матеріалів? — запитала Естер.

— Торговці, — відразу відповів Кай. — Усе залежить від того, через кого проходять поставки в табір.

— Тоді ми почнемо з цього, — вирішила Естер. — Кай, ти візьмешся за торговців. Дізнайся, хто з них може бути замішаний.

— А ми з Ардал’єном перевіримо охоронців, — додала Іліанна. — Це може бути хтось із них, хто дає ворогу доступ до наших маршрутів.

Ардал’єн кивнув, схвалюючи план.

Розслідування розпочалося з перегляду останніх подій у таборі. Ардал’єн і Естер вирушили до варти, перевіряючи, хто мав доступ до інформації про маршрути караванів.

— Тут є щось дивне, — сказав Ардал’єн, переглядаючи записи. — Один із вартих — Ланель — брав нічні чергування в ті дні, коли траплялися напади.

— Ми повинні поговорити з ним, — погодилася Естер. — Але обережно, щоб не налякати.

Тим часом Кай повернувся зі своїм звітом.

— Один із торговців, Браєн, має підозрілі контакти, — повідомив він. — Він неодноразово залишав табір без супроводу, і кожного разу після цього ми знаходили підроблені докази проти ельфів.

— Тоді нам потрібно поділитися інформацією, — підсумувала Естер.

Увечері, під час обговорення знахідок, напруга між друзями стала відчутною.

— Якщо це Ланель, то це означає, що ми самі не впоралися із безпекою, — зауважив Ардал’єн.

— Але ж у всіх нас можуть бути слабкі місця, — відповіла Іліанна, захищаючи ельфійських вартових.

Естер втрутилася, але її слова тільки підлили масла у вогонь.

— Ми не можемо довіряти торговцям, якщо вони так легко дозволяють маніпулювати собою, — сказала вона, звертаючись до Кая.

— Ти хочеш сказати, що я не впорався із завданням? — Кай кинув на неї різкий погляд.

— Я просто кажу, що всі ми повинні діяти обережніше, — спробувала пом'якшити вона.

Ардал’єн втрутився, щоб заспокоїти ситуацію:

— Досить! Ми працюємо разом. І якщо будемо сваритися, ворог уже переміг.

Естер подивилася на нього і глибоко зітхнула.

— Ти правий. Вибачте всі. Ми повинні зосередитися.

Того ж вечора вони вирішили розділитися: Ардал’єн і Іліанна стежили за Ланелем, а Естер із Каем провели допит Браєна. Їхній ворог діяв хитро, але кожна зачіпка наближала їх до розгадки.

У таборі ніч була тиха, але тиша була оманливою. Ворог десь чекав, і Естер із Ардал’єном знали: попереду ще багато небезпек, які вони мають подолати разом.