- Гаразд, - здавшийсь відповів я, - буду робити як скаже вона.
- Почекай, - він чомусь замислився, - може ти прав, а не ми, з Світланою. Відсутність, з твого боку, впевненості змусила її запросити. Звідкіль у тебе така невпевненість?
Я хотів відповісти, але й самому треба наважитися знайти відповідь змусило узяти паузу. Він же продовжив не дочекавшись одразу відповіді:
- Знаєш, більшість відсутність досвіду покривають самовпевненістю!
- Самовпевненість ознака обмеженості! - якось я не втримався й видав доволі затяганий вислів.
- Правда твоя, я згоден, - якось Василь задумливо відповідав, - але жінкам, схоже, обмежені. Тьху! Самовпевнені подобаються.
-Василь, а ти як думаєш, звідкіль у мене до Наталії сумніви? Невже добавляє впевненості те, що вона вийшла заміж за іншого, а не за мене. А чи страждати мені самовпевненістю в мої роки, я що — схожий на підлітка? Для мого віку нормально в усьому сумніватися.
Він мовчав і я мовчав.
- Я думаю, що вона тебе кохає, - таки після паузи продовжив. - Розумієш, для кожної жінки свої бажання, немає такого чоловіка, щоб якась жінка не кохала. Як і не існує такої жінки, яку б якийсь чоловік не кохав. З жінками ти згоден зі мною?
- Згоден.
- Не існує таких красенів, щоб подобалися усім. Якісь подобаються високі чоловіки, не дивлячись на їх певний розум, доволі обмежений, якісь личить розумні, а якісь доволі незлагідний, що постійно бунтують.
- А як взнати, що подобаєшся?
- От ти мене здивував! Повір, якби ти не привабив Наталку. До речі, чому почав звати її Наталія? А?
- Бо Наталкою її ніхто не звав, я її так називав. І вона про це не знає.
- Я чогось думаю, що вона тебе кохає й кохала раніше, просто ти цього не помічав.
- Не думаю.
- Ти не думаєш, але я чомусь впевнений, що коли ти дивися на неї — вона опускала очі, а потім, через деякий час, піднімала очі, щоб подивитися - чи не подивися ти. Було таке?
- Не пам’ятаю, може й було, - якось невпевнено від повів я.
- Ось в тому річ, що існує багато знаків, що дозволяє на відстані показати своє ставлення. Жінки це помічають! Думаю, що ти не помічав, як виказував свої наміри, що закохало її в тебе. Повір, не те, що ти виклав велику суму на вечорницях, а те, як ти на неї дивився, змусило дати згоду прийняти участь в нашому шоу. Хай буде так, як ти робиш.
Він визнав, що краще робити так як я роблю, що поради консультанта можуть нічого не дати. Але я:
- Я буду слухати поради Світлани.
- Але чому ти змінив думку?
- Бо якось з консультантом я почуваюсь впевненіше.
#10420 в Любовні романи
#2539 в Короткий любовний роман
#4083 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 21.11.2020