Розділ 5.

А що насправді відбулося?

Сума велика — вести в практично незакритий будинок — великий ризик позбутися їх, тим більше, що про цю суму знала добра частина міста. Я й радий, що у мене така сума є, але дуже страшно за себе, за кошти, два протилежний почуття!

Самим розумним мені тоді здалося — віднести їх в банк, все ж таки для збереження вони й існують, як я помилково тоді думав, не маючи жодного досвіду праці з ними. Мені запитали силу силених питань, які я просто не зрозумів, як то депозит і купу з цим явищем пов’язаних термінів.

Я ж приніс їх для збереження, а тут такого мені понарозповідали, що я не зможу просто так забрати, що існують строки розміщення. Мені додавався страх, мало того, що я боюся, що банки збанкрутують, так і певний строк не зможу забирати їх.

Але то була брехня, просто, не розповіли про вклад до запиту.

Поклав на місяць.

І місяць я зміг відволікатися від поганих думок про гроші — тільки навчанням!

Це навчання для мене були як ліки, я в ньому забувався, забував на деякий час про те, мої гроші лежать в банку та що Наталка мене не помічала.

Треба виправитися — зараз я почав ловити її погляд на собі. Але я тримався як поодаль від них, ніяк з її хлопцем не контактував.

Добре, що ми учимося пів дня, я ледве дочекався часу, коли в банк треба було бігти за грошима. Все якось спокійно — ось ваш вклад, а ось ваші відсотки. Я ж ошелешено та одночасно спокоєм, що панує в банку, заспокоєний — дивлюся на свої гроші. Перерахував. Всі на місці! Здивовано подивився на касира.

- Все в порядку!

- Так, - розгублено відповів.

- Всі на місці?

- Всі.

І вона далі продовжила займатися своїми справами переконавшись, що правильно видала.

Я ж стояв та розгублено дивився на велику купу гривень в нових упаковках. Добре, що в банку не було інших клієнтів, була можливість стояти біля каси та не відходити розмірковуючи про те, що ж воно насправді відбулося!

І я піддався на емоційний необдуманий крок — я повернув назад гроші в касу. Якось відсотки з депозиту мене одразу вразили, чи приємно запалили якесь дивне почуття, що я хочу ще цих халявних грошенят. Тільки я розмістив їх під самий високий відсоток, але з виплатою кожного місяці.

Я хоч вийшовши і дозволив собі дороге морозиво, але ніч цю погано спав, подумалося, що мене так легко “розвели”, що я “купився” та розмістив в тих аферистів своє єдине, що у мене цінне було. Думав, що прийду наступного разу, а банк закрився, забрали мої гроші та втекли.

Ще бережливо витрачав кошти, думав, що може у мене це останні гроші, що банк надурить, забере у недосвідченого гроші.

Але наступного місяця я отримав ще більші кошти, бо під більші відсотки розмістив таки!