15.2

Коли куратор повернувся до кабінету, Катерина підійшла до нього одразу.

— Можна вас на хвилинку, Петре Валентиновичу?

— Так, Катерино, щось термінове?

— Денис Віталійович щойно просив мій робочий файл по «Північному». Це нормально? Чи я маю всі матеріали передавати виключно через Вас?

Петро підняв очі. У нього був той вираз, коли людина не панікує, але фіксує.

— Сам просив?

— Так.

— Дивно.

— Я ще не відправила. Чекала вашого рішення.           

Петро кілька секунд напружено думав, крутячи в пальцях ручку.

— Формально він як заступник має повне право цікавитись поточними проєктами відділу. Але надалі - усе тільки через мене. Домовились?

— Домовились.

— Я сам уточню цей момент у Вадима Кириловича при зустрічі, - додав він абсолютно спокійно.

Катерина кивнула й повернулася на своє місце. Вона ще не знала, що ця проста, буденна фраза куратора колись стане однією з тих головних ниток, які зрештою витягнуть усю брудну правду на світло. 

У коридорі біля кавомашини Карина сміялася значно голосніше, ніж зазвичай, - тим самим штучним сміхом, коли дівчина дуже хоче, щоб її помітили потрібні люди. 

— Він запросив мене на побачення в п’ятницю, - заговорюючи зуби, прошепотіла вона Катерині, щойно та підійшла ближче. - Каже, що я надзвичайно перспективна… і красива.

— У роботі чи в житті? - Катерина всміхнулася.

— А яка різниця?

Денис у цей час стояв поруч і спокійно чекав, поки автомат наллє каву.

— ККарино, ти ж обіцяла показати мені той підсумковий звіт, - нагадав він, повернувшись до неї з легкою усмішкою.

— Зараз!

Вона буквально світилася від щастя. А Денису насправді й не потрібно було фліртувати з нею серйозно. Для його цілей цілком вистачало цього легкого, прорахованого тепла. Карина була його ідеальним живим щитом. 

Пізно ввечері, коли в офісному кабінеті вже нікого не залишилося, а двері були відчинені, Денис тихо підійшов до робочого столу Катерини. Навколо панувала напівтемрява, лише за вікном миготіли вогні міста. 

Він відкрив її  комп’ютер, знайшов потрібний файл «Північний квартал» і через цей внутрішній документ - акуратно підвантажував фрагменти даних з «Atrium City».

Він не діставав флешку, не робив очевидних помилок дурня, які б одразу засікла система. Денис просто проводив усю шкідливу активність через її особистий логін, через її відкриту робочу сесію. Так, щоб на загальному графіку активності все виглядало максимально природно: «стажер відкрив файл - стажер перевірив дані - стажер переглянув суміжні блоки».

Чисто. Технічно. Непомітно.

І все одно його пальці трохи тремтіли, коли він обережно закривав кришку її ноутбука, повертаючи все на свої місця.

У кишені раптово завібрував телефон. На екрані висвітилося повідомлення від Карини: «Я вже обрала сукню на п’ятницю. Ти будеш у костюмі?»

Він подивився на екран і знову збрехав навіть тут - цього разу не їй, а самому собі. Відповідати дівчині зовсім не хотілося, Карина його взагалі не цікавила як жінка. Та все ж він швидко надрукував короткі літери: «Подивимось».

Бо якщо він напише тверде «буду» - це означатиме, що він усе ще продовжує грати роль нормального, успішного хлопця. А Денис уже давно відчував, що перестав бути нормальним. 

Того ж вечора Вадим Кирилович сидів у своєму кабінеті й уважно переглядав щоденний звіт служби безпеки компанії.

— Що з внутрішнім трафіком? - спитав він.

Артур, начальник СБ, прокрутив мишкою довгу таблицю на своєму планшеті.

— Є певна перехресна активність по допоміжному логістичному блоку. Наче нічого критичного. Просто  дещо дивний перетин логінів у системі. Сьогодні мої хлопці звернули на це увагу. Я завтра зранку детальніше все перевірю.

— Без шуму, - коротко.

У цей самий момент на столі начальника безпеки різко задзвонив інший телефон, який відповідав за критичні сповіщення. Артур миттєво глянув на спалахнулий дисплей, і його обличчя напружилося.

— Є пряма спроба потужного зовнішнього сканування наших головних серверів. Атака ззовні.

Вадим підняв очі.

— Оце вже цікавіше.

І той «дивний перетин логінів» стажерки Волинської миттєво пішов у тінь - рівно туди, куди Денис і розраховував, прораховуючи свій план. Ніхто в керівництві нічого не запідозрив. Поки що.  

Підписуйтесь на автора, щоб не пропустити оновлення ♥️.