2.2

— Я… подумаю, справді… але пізніше… - прошепотіла вона.

Сергій кивнув, не тиснучи. 

— Добре. Це вже багато.

До них повернулася Марта, трохи захекана, з усмішкою до вух. 

— О-о-о, - протягнула вона, - у вас тут що, екзистенційна драма?  Забираю вас обох на танцпол. Негайно.

— Ми просто говорили, -  швидко відказала Катерина, ховаючи зворушеність за знайомою маскою спокою. - Про диплом і практику. Нічого цікавого.

— Фу, - Марта скривилася. - Ви ненормальні. Я зараз принесу вам ще по коктейлю, і ви хоча б зробите вигляд, що вам двадцять два, ясно? 

Вона побігла до бару. Сергій і Катерина перезирнулися.

— Ти точно не проти, якщо ми поки що зробимо вигляд, що нічого не змінилося? - запитала вона.

— Я зроблю будь-який вигляд, який тобі треба, -  тихо відповів він. - Але в собі це вже не розчуєш.

Катерина відчула, як щось у ній зрушилося. Не обвалилося - але тріснуло.
Марта повернулася з двома шотами, як рятівник із шумом.

Марта повернулася з напоями, а потім вона втягнула Катерину назад у натовп, і музика знову накрила все інше. Катерина рухалася вже інакше - впевненіше, глибше, ніби щось усередині прокинулося.

— О, Волинська? -  пролунало раптом з боку бару.

Ірина. Одногрупниця. Та сама, що завжди знала, де вколоти.

— Ти не за підручниками? - усміхнулась вона отруйно. - Дивно.

Катерина подивилася на неї спокійно. І вперше - не захотіла виправдовуватись.

— Інколи люди живуть, - сказала вона просто.

Марта пирхнула від сміху.

— Запиши, Іро, - додала вона. -  Це називається “дорослішання”.

Пізніше, вже надворі, коли повітря було холодне й чисте, Катерина йшла поруч із ними й ловила себе на дивному відчутті.

Ніби щось у ній змістилося. Ніби світ раптом перестав бути чорно-білим.

Вона ще не знала, що випадкові слова Сергія -  не випадкові. Що ця ніч - не просто перепочинок. І що її життя вже тихо, майже непомітно, змінило напрямок. 

А якщо мама справді не кидала?  Це питання ще не стало рішенням. Але стало тріщиною. А через тріщини, як вона знала, згодом завжди проривається світло - або правда. Часто - обидва.