Розділ 32. Квадрат Венери і Марса

Розділ 32. Квадрат Венери і Марса 

А в центрі залу стояла вона. Ні, краще так: в центрі залу стояла ВОНА! Місіс Розалі власною персоною. Вона перевершила всі, навіть найсміливіші очікування Олексія та Анни.

Жінка була одягнена в яскраво-фіолетовий шовковий балахон, що спадав до підлоги. На шиї у неї висіло таке масивне бірюзове намисто, що йому позаздрили б усі модниці світу, адже було, по-перше, дуже довгенне (сягало майже колін і яскравою зеленню виділялося на фоні фіолету балахону), а по-друге, напевно, страшенно дороге.

Вона стояла спиною до них, розкинувши руки, і гуділа. Так-так, вона видавала низький вібруючий звук, чимось схожий чи то на "М-м-м-м-м",  чи то на "Гу-у-у-у-у". Водячи долонями над якоюсь дивною скульптурою, схожою на покаліченого жирафа, вона трохи закинула голову назад, і її обличчя було натхненне і дуже задоволене. Коли компанія із п'яти осіб (Олексій з Анною, Юрій з Ольгою та адміністраторка) буквально вбігла у виставковий зал, жінка навіть не здригнулася і не розплющила очей, так і продовжувала гудіти далі, хоча її махання руками у такт своєму гудінню над дивною скульптурою трохи прискорилося.

— Місіс Розалі! — швидко оминаючи непроханих відвідувачів, закричала адміністраторка, підбігла до астродизайнерки першою. — Я зовсім не винна! Я намагалася їх стримати! Але ці люди не слухаються мене! Зараз я викличу охорону!

Як не дивно, але адміністраторка зверталася до місіс Розалі українською мовою, і, як потім виявилося, жінка чудово знала українську і спілкувалася нею майже без акценту. То чому тут дивуватися, все українське зараз у всьому світі було надзвичайно модне, і майже всі кинулися вивчати українську мову*.

— Місіс Розалі, — в унісон з адміністраторкою промовив Олексій дуже шанобливо, додаючи до голосу захоплення та здивування. — Нарешті зірки привели нас до вас! Всесвіт наказав мені та моєї нареченій з'явитися тут саме сьогодні! І жодна охорона не зможе прогнати нас, бо магнетизм планет і доль сильніший за людську суєту!

Жінка перестала гудіти, розплющила очі й повільно обернулася. Це була жінка без віку, із тих, якими можна було дати у певні періоди життя або залежно від настрою та погоди і двадцять п'ять, і шістдесят п'ять років. У неї були густо підведені чорним зелені очі, нафарбовані яскраво-червоним губи й абсолютно спокійне й незворушне обличчя.

— Я налаштовую простір у правильній тональності, — глибоким, ніби з бочки, голосом промовила вона. — А ви перебиваєте потік. Вийдіть всі із залу!

Саме в цей момент до місіс Розалі наблизилися розлючені Юрій та Ольга.

— Що ти собі дозволяєш?! Ми були першими! — вигукнув Юрій, роздратовано звертаючись до Олексія. — Місіс Розалі, нам потрібно з вами поговорити! Це дуже важливо! Я заплачу вам за співбесіду з нами, чи як там у вас це все оформлюється? Гроші для мене не проблема!

Жінка підняла одну брову і скептично підтиснула губи, очевидно, розмірковувала про щось, але перш ніж вона відповіла, Олексій знову вигукнув:

— Гроші?! У нас теж є гроші, але вони не вирішують того, що увесь Всесвіт проти нас! — і Анна навіть трошки перелякалася, бо в його голосі пролунала така щира трагедія, що дівчина ледь не повірила йому. О, так! Олексій, як виявилося, мав у собі приховані таланти чудового актора.— Це драма на рівні Всесвіту! Ми на межі втрати одне одного! Місіс Розалі, погляньте на нас із моєю нареченою! — він зробив крок уперед, драматично закочуючи очі і ніжно притискаючи до себе Анну.

— Мій Марс! — вигукнув він. — Він у... е-е-е... Леві! І він... е-е-е... у квадраті! Так, а Венеру моєї нареченої захопив цей, як його, Тілець! Ага, точно! — чоловік поглянув на Анну, співчутливо кивнув неначе сам собі і вже твердо промовив. — Венера зараз у Тільці!

О, Боже, Олексій молов якісь нісенітниці, котрі, мабуть, запам'ятав, читаючи в інтернеті про астрологічні особливості роботи астродизайнерів.

Анна тихцем видихнула і миттєво приєдналася до його вистави, адже втрачати їм було нічого. Вона схопилася за серце (а заодно і за все своє намисто, яке голосно брязнуло), і переконливо додала, благально зазираючи в очі місіс Розалі:

— Так! Так! Це катастрофа! — ледь не плачучи, вигукнула вона. — Наш храм кохання під загрозою! Ми будуємо новий дім, щоб переїхати туди, але всі астрологи як один говорять, що цього не можна робити, що ми там не вживемося разом. А наш особистий астролог сказав, що тільки ви можете збалансувати наші потоки!

Місіс Розалі раптом примружилася. Її погляд ковзнув по ковбойському капелюсі Олексія, по плямах на блузі Анни, оцінювально пробігся по її намисті. Юрій та Ольга, котрі також чули незрозумілі слова Олексія та Анни, аж роти повідкривали. На їхніх обличчях з'явилося здивування і навіть шок від абсурдності того, про що говорили Олексій та Анна. 

Запанувала тиша, тільки було чути, як у кутку залу адміністраторка говорить і з кимось по телефону, очевидно, жаліючись на непроханих із самого ранку настирливих відвідувачів, що заважають працювати астродизайнерці.

— Ваш Марс у Леві, а ваша Венера в Тільці? — перепитала астродизайнерка, — переводячи погляд з Олексія на Анну.

— Так! — в один голос підтвердили вони.

Місіс Розалі раптом посміхнулася.

— Якщо у вас квадрат, то це справді катастрофа! Я мушу, просто зобов'язана це виправити! Знаєте, ми, астродизайнери, наче лікарі, що лікують простір у будівлях, приміщеннях і між людьми під впливом планет. І якщо я бачу, що людина хвора в астрологічному плані, то обов'язково повинна допомогти! Це моє покликання! А у вас надзвичайно цікавий випадок, таке дуже рідко буває...