Розділ 31. Не на виставку і не на зустріч

Розділ 31. Не на виставку і не на зустріч

Олексій подивився на годинник, і його веселий настрій миттєво змінився на ділову зосередженість та серйозність.

— Так, Аню, нам час іти. До речі, ти крутий вигляд маєш в цій блузці! А намисто просто бомбезне! — він вказав на разки намиста, що лежали на її грудях. — Чим більше його, тим краще! Чомусь я помітив, що творчі люди, в смислі жінки-мисткині, часто себе прикрашають таким.

Він не відводив погляду від Анниних грудей, і та знову зашарілася, маючи велику підозру (просто грандіозну!), що Олексій навмисно хвалить намисто, щоб безперешкодно милуватися її бюстом. От, хитрун!

— Намисто надає жінці загадковості й елегантності, — ляпнула вона, а потім подумала, що говорити про елегантність все-таки не треба було їй, дівчині, яка має зайву вагу і взагалі незграбна та недолуга.

Шкода, що не існує спеціальних книжок, у яких було б записано відповіді на всі випадки життя. Про намисто можна було б сказати щось більш нейтральне. Не вистачало Анні інструкцій, ой, як не вистачало! Бо якщо в інших випадках вона могла прочитати про те, як спілкуватися з тими чи іншими людьми, в книгах, то спілкування з Олексієм було якимось невпорядкованим, дивним для неї, але, відмітила вона, веселим і приємним, повним емоцій та хвилювань.

– Тобі намисто дуже личить! І я теж недарма одягнув капелюха, – схвально кивнув і підморгнув чоловік. — Мені здається, жінки люблять чоловіків у капелюхах. 

— Ти що, серйозно так думаєш?! — Анна розреготалася. — Жінки обирають собі чоловіків зовсім не за їхніми капелюхами!

— А за чим? — одразу ж причепився Олексій. — От, як би ти обирала чоловіка? Я питаю чисто гіпотетично! Для прикладу! — додав Олекса, впіймавши здивований погляд дівчини.

— Ну, точно б не за капелюхом! — посміхнулася та, уникнувши відповіді. — Ти в цьому ковбойському капелюсі підеш на зустріч з місіс Розалі?

— Аякже! — чоловік хвацько насунув капелюха на очі. — Я буду ковбой з Марса, як ми з тобою й придумали. Там ще ті астрологи визначають рух та вплив планет по тому, наче, в якому сузір'ї вони знаходяться. Я трохи почитав про це в інтернеті. От, хай мій Марс буде в сузір'ї... е-е-е... Скорпіона. Чи Лева! Класні назви сузір'їв! А ти теж придумай сузір'я, де там зараз твоя Венера! Ходімо, "наречена". Час рятувати наш майбутній шлюб, будинок і храм кохання за допомогою астродизайнера!

І вони поїхали за адресою, яку Олекса уточнив в інтернеті.

Приватна галерея сучасного мистецтва виявилася неймовірно пафосним і багатим місцем. Відвідувачів от дев'ятій було ще дуже мало, і в залах стояла така глибока тиша, що Анні одразу ж захотілося голосно аговкнути, запищати або чхнути, просто щоб порушити цю тишу і внести в неї трохи життя. По залах похмуро блукало все-таки кілька людей, які задумливо роздивлялися інсталяції з погнутих виделок чи іржавих труб.

Але, чорт забирай, не вони одні з Олексієм були так хитрі! Щойно вони увійшли, як Анна побачила біля стійки адміністратора Юрія та Ольгу. Юрій щось суворо й пошепки вичитував бідній дівчині-адміністраторці.

— ...Я вам ще раз повторюю, у нас ділова зустріч, — почула Анна.

— Але місіс Розалі мені нічого не сказала. У неї зараз сеанс у Перекрученому Залі, — ледь не плакала дівчина. — Наказувала не турбувати її в жодному випадку! І директор галереї ще вчора попередив, щоб я до того залу нікого не пускала! Астродизайнування дуже тонка й делікатна робота! 

Олексій, побачивши конкурентів, навіть не зупинився. Він впевнено взяв Анну за руку і потягнув її в двері праворуч від входу, які були напівпрочинені.

— Агов! Зупиніться! Ви куди?! — сполохано прокричала їм адміністраторка. — Туди не можна! Зал закритий до обіду!

— А ми не на виставку і не на зустріч! — голосно і бадьоро промовив Олексій, пропливаючи повз перелякану адміністраторку, ошелешених конкурентів і тягнучи Анну за собою. — Ми за покликом Всесвіту! Починаємо вживатися в ролі, — схилився і тихо прошепотів він Анні так, щоб ніхто не почув.

Він відчинив двері до Перекрученого Залу і вони швидко й трохи нахабно туди увійшли. 

Анна перед цим помітила краєм ока, як Юрій та Ольга здивовано дивилися їм услід. Очевидно, не сподівалися побачити їхню парочку тут, та ще й Олексія в ковбойському капелюсі, а Анну в такій епатажній плямистій блузі. О, так, це було ще те видовище! Вони, напевно, вирішили, що вони з Олексієм остаточно з'їхали з глузду...