Розділ 38

Сабіна закуталася в пальто та попрямувала слідом за Владиславом. Біля виходу з аеропорту їх вже чекала машина.

Столиця Литви Вільнюс зустрів вогнями, веселою атмосферою нічного життя та уриваним, осіннім вітром. Доки їхали до готелю, у машині запала тиша. Сабі думала, як надалі поводитися з Владом, та нервово крутила каблучку, тим часом як чоловік вже вирішив, що варто на деякий час дати Сабіні спокій і просто бути поряд, щоб вона звикала до нього... знову!

Влад чудово розумів, що йому знову прийдеться завойовувати її серце та набратися терпіння, але що не зробиш заради коханої жінки?! Він обережно взяв за її руку та схрестив їхні пальці. Дівчина повернула голову та, поглянувши на їхні схрещені руки, усміхнулася. Тут слова були зайві...

Сабі потягнулася до чоловіка й поцілувала його в щоку. Вона б хотіла більшого, але боялася відразу показувати свої почуття, тим паче що сама ще до кінця не розібралася в них!

— Втомилася? — запитав чоловік і, поклавши її голову собі на плече, почав легко погладжувати її волосся.

— Угу! — сонно промовила.

— Скоро приїдемо, і ти зможеш відпочити! — сказав Влад і поцілував Сабі в щічку.

По приїзду в готель, який розташований на березі річки Неріс в центрі Вільнюса, Сабіна та Влад розійшлися по різних номерах.

Від вечері дівчина відмовилася, тому відразу розпакувала речі й пішла у ванну кімнату. Сабі підняла голову, й струмінь теплої води омив спочатку її обличчя, потім тіло.

Сабіна чудово розуміла, чому Влад забронював два номери, адже за ці проведені дні поряд із чоловіком вона відчувала його бажання... і зайвий раз спокушатися від почуттів та емоцій, які вирували в обох, ніби вулкан, який ось-ось і вибухне, на даний час було тяжко!

Дівчина пораділа тому факту, що Влад сприймає її як жінку, а не лише як гарну лялечку, якою можна володіти у всіх сеансах цього слова, та з трепетом ставиться до її бажань та почуттів.

Сабіна розуміла, що заради неї Влад здатен піти на жертви, і все заради того, щоб вона відчула комфорт та захист. Він бореться за право бути з нею та докладає всіх зусиль, і від цієї думки Сабі стало гірко, адже доки вона не могла відповісти такою взаємністю. Відчувала на собі його зосереджений погляд навіть тоді, коли ще перебувала в лікарні. Він затримував свій погляд на певних частинах тіла, ніби хотів детально зафіксувати її образ, спостерігав за кожним рухом, усмішкою чи похмурим виразом обличчям.

Всякий раз, коли Влад дивився Сабі в очі, дівчина бачила його біль, таємничість, пристрасть, інтерес та чарівність. Блакить його очей постійно манила в полон, але Сабі відкидала ці думки, адже незнання минулого не давало їй робити впевнені кроки в теперішньому!

Влад не порушував її особистий простір, а просто був поряд, таким чином намагався увійти в довіру й показати своє прагнення зблизитися. Легкі та, на перший погляд, невинні дотики, ніжні поцілунки і міцні обійми, ширі слова підтримки, у всіх цих діях і був справжній Громов.

Закутавшись у халат і підсушивши рушником волосся, Сабі вийшла з ванної кімнати та, перебуваючи ще в думках про Влада, відразу не почула, як у двері хтось постукав. Дівчина відкрила двері та ахнула. Перед нею стояв молодий чоловік із букетом червоних троянд.

— Сабіна Бойко? — чистою українською мовою спитав чоловік.

Сабі лише кивнула.

— Тоді, пані, це вам!

Сабіна взяла букет і ледве втримала його в руках.

— Дякую, але почекайте, це від кого?

— Від Владислава Громова!

Широка усмішка осяяла її обличчя. Дурне питання, ну хто б ще міг подарувати їй такий розкішний букет, як не Влад!

Зайшовши в номер, Влад відразу замовив букет троянд для Сабіни й не встиг навіть роздягнутися, як прийшов Джордж. Чоловік у Вільнюсі був вже кілька днів та на його прохання особисто контролював підготовку відкриття ресторану.

— Я лише одного не розумію, бро, — присівши на диван, почав говорити Джордж, — чому ти забронював два номери, коли з тобою прилетіла така розкішна жінка, причому колишня модель. Я вже хочу познайомитися з нею!

— Джо, закрий пельку, — нахмурився, — ти навіть уявити не можеш, як тяжко стримуватися поряд із нею! І якого біса ти розглядав портфоліо Сабіни? Взагалі знахабнів?

Джордж зареготав та, наливши віскі, хмикнув.

— Заспокойся, друже! Мені просто цікаво стало. Не хвилюйся, фото в стилі ню в неї немає.

— Ще одне слово, і отримаєш у вухо! — погрозливо сказав Влад.

— Ех, закоханий Громов — просто руйнівний ураган!

Влад схилився на спинку крісла.

— Коли закохаєшся по самі вуха, тоді й зрозумієш мене! — усміхнувся. — Я вже втратив не лише розум, але без неї й сон!

— І як же мені бути, коли найгарніша жінка вже зайнята, а інша... — Джордж замовк.

— Не зрозумів? Чому так раптово замовк?

— Владиславе, тут є ще одна проблема! — перевів тему Джордж. — Крісті повернулася й мала наглості зустрітися з Ерікою!