Розділ 10

Сабіна прокинулася й побачила записку від Руслана, в якій мова йшла про те, що він поїхав додому переодягнутися, та подякував за те, що не вигнала його. Вона всміхнулася та пішла у ванну кімнату. Все ж таки поведінка брата трішки здивувала, адже вона не очікувала, що він стане на її захист.

Доки Сабі збиралася на роботу, по скайпу спілкувалася з Мануелою. Різниця в часі між Києвом та Аліканте складає одну годину, тобто, якщо в Києві була сьома ранку, то в Аліканте шоста ранку, але дівчата все одно знаходили час для спілкування, навіть якщо це було й пів години.

— Я, мабуть, ще й досі його чекаю! Він викликав у мене бажання оголити свою душу!

— Крихітко, а він про це знає?

— Мануело, звичайно, що ні!

— Сабі, не бачу проблеми зізнатись йому в почуттях!

— Мануело, зараз не найкращий час. У нас проблеми з бізнесом, всі сили кинуті на подолання кризи...

— Сабіно, зараз не має часу, потім не буде часу, а коли жити? Дочекайся красунчика і зізнайся йому, що чекала, сумувала й дуже рада його знову бачити! Ти суперечиш своїм бажанням та словам!

— Ману, дякую тобі, я так сумую!

— Бувай, крихітко! Ти, звичайно, можеш послухати мене, але роби так, як підкаже серце! Він уже один раз покинув тебе, і мені боляче згадувати твої сльози, але якщо ти змогла йому вибачити, то, можливо, це щось більше, ніж лише курортний роман?

Сабіна виключила ноутбук. Одягнула легкий блакитний костюм та поспішила виїхати раніше, доки не було заторів.

Біля торгового центру Сабіну зустріло декілька людей. Дівчина напружилася, адже перед нею стояли журналісти. Вони оточити її та почали ставити різні питання:

— Чому ви повернулися?

— Чи зможете працювати на рівні з Русланом Олексійовичем, якщо не маєте вищої освіти?

— Плануєте повернутися в модельний бізнес?

— Які у вас стосунки з Ярославом Артеменком?

— Це правда, що частину акцій торгового центру «Амідал» купив бізнесмен Владислав Громов? Які у вас із ним стосунки?

Потік питань, спалах фотокамер та негативу вивалився на Сабі, ніби лавина. Журналісти не давали їй проходу та ставили інші питання, знову та знову, на які Сабіна не хотіла відповідати.

— Шановні журналісти, без коментарів!

До Сабіни підійшов Руслан та, взявши її за руку, потягнув за собою. Він був злим, як той чорт. Піднявшись у кабінет, Сабі видихнула.

— Начальника охорони, терміново! — заверещав секретарці Руслан. 

— Руслане, звідки вони знають про заплановану угоду з Громовим? — запанікувала Сабіна.

— Я навіть знаю, звідки ноги ростуть! — фиркнув чоловік.

У кабінет зайшов начальник охорони — сорокап’ятирічний чоловік Віктор Петрович.

Руслан швидко пояснив ситуацію та попрохав Віктора Петровича дізнатися, хто міг злити інформацію про угоду з Громовим. Сабіна сиділа, як на голках. Тяжко зітхнула та повернулася до брата.

— Я тепер не впевнена, чи правильно зробила, що повернулася. Минуле життя завжди буде переслідувати мене.

— Сабі, заспокойся! Ми все вирішимо!

— Що саме, Руслане? — фиркнула. — Тепер журналісти й проходу не дадуть мені! — паніка наростала.

— У мене є ідея! — спокійно промовив Руслан та посміхнувся.

Настала пауза.

— Ну, не тягни! — не витримавши, сказала.

— Ти станеш новим обличчям торгового центру! — задоволений своєю раптовою ідеєю, із гордістю сказав Руслан.

— Руслане, план так собі!

— Сабі, план ідеальний, повір мені, і ти, сестричко, знову станеш головною зіркою!

Сабіна щиро засміялася та закрила руками очі.

— Руслане, у тебе так швидко змінюється настрій, що я не встигаю за тобою!

— Ну а що, — розвів руки, — ми отримаємо від цього вигоду... твоє гарненьке обличчя, сестро, стане рекламою нашого торгового центру! З поверненням у модельний бізнес!

— Ох, Руслане, і тут знайшов вигоду! Таким чином хочеш, щоб я не заважала тобі? 

— Знову ти погано думаєш про мене! — нахмурився.

— Я подумаю над твоєю пропозицією!

Манхеттен. Нью-Йорк

Манхеттен називали серцем Нью-Йорка, яке ритмічно билося та гармонійно поєднувало в собі як престижні райони, так і більш скромні квартали в калейдоскоп барвистих емоцій для населення. Саме цей район вміщує основні фінансові, культурні, торговельні заклади міста, і саме в цьому районі Нью-Йорка був офіс холдингу Владислава Громова.

Владислав кілька місяців перебував у відрядженні в Європі та особисто перевіряв підготовку до відкриття ресторанів. Останнім місцем відкриття ресторану повинен був стати Вільнюс. Громов лише вчора увечері повернувся з Європи і вже без відпочинку готовий був поринути в роботу.