Зранку Мирослава прокинулася від того, що в двері її кімнати хтось стукає, дівчина подивилася на годинник, зараз восьма година ранку. Дівчина відкрила двері й побачила батьків.
- Доброго ранку, мамо і тату.
- Доброго ранку, доню, якщо він добрий. Василина вдома не ночувала, - сказала мама, батьки стривожені.
- А чому ви стривожені? Хіба це вперше вона вдома не ночує?
- Таке стається не вперше, але вона мені зателефонувала й сказала, що залишається жити у хлопця, навчання покине. І додому не прийде, - відповіла жінка.
- Треба з'ясувати, де вона знаходиться і привести її додому. Вона закінчить університет, - сказав упевнено батько.
Мирослава намагалася додзвонитися до сестри, але вона вимкнула телефон. Дівчина і її батьки дуже хвилюються за Василину.
Мирослава сидить у своїй кімнаті, раптом їй зателефонував Данило, вона відповіла.
- Привіт, Миросю. Як у тебе справи?
- Нормально. А ти як?
- Чому ти без настрою?
- За сестру хвилююся.
Дівчина розповіла про ситуацію з Василиною.
- Твоя сестра не така, як ти. Давай зустрінемося, ти розвієшся, відволічешся.
Мирослава зібралася й пішла назустріч Данилові.
#3562 в Сучасна проза
#11016 в Любовні романи
#4089 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 31.07.2025