Глава 2

Настя

Хлопець розмовляв з Марком і Богданом. Ці хлопці— мої з дівчатами друзі. Але вони більше проводять час з Лікою і Лерою, ніж зі мною. Інколи, мені навіть здається, що Марк закоханий в Ліку, а Бодя в Леру. Але дівчата все заперечують. 

Марк з Богданом сіли разом перед Лікою і Лерою. Це мене не здивувало. Тепер будуть говорити всі уроки. А хлопець спочатку поглянув на мене, усміхнувся, і попрямував за мою парту. Чому до мене?

— Привіт, не очікував тебе тут побачити, — говорив хлопець і сів за парту.

— Я теж не очікувала. Що ти тут взагалі робиш?

— Мабуть, ти не знаєш. До вас має прийти новенький... — хлопець хотів, ще щось сказати, але я його перебила.

— Так, мені Ліка казала. Стоп, то це ти новенький?

— Так, — промовив він і простягнув мені руку, — мене звати Артем. 

— А я Настя, — я усміхнулась і потисла йому руку. 

— О привіт, Артеме, я Ліка — підбігла до моєї парти подруга, а за нею Лера. Мабуть Марк з Бодькою їм все розказали. Але, здається, дарма. Стоять двоє в стороні з невдоволеними обличчями. Ревнують, мабуть. 

— А я Лера, —трохи сором'язливо промовила подруга.

— Привіт, дівчата. Радий з вами познайомитися. 

Дівчата усміхнулися. А потім Лера додала: 

—До речі, в Богдана завтра вечірка в честь першого навчального дня. Ви обоє запрошені, — дівчина показала на нас і, взявши Ліку за руку, пішла за свою парту. 

До класу зайшов вчитель з біології. Він жваво пояснював урок. Декілька разів мене запитав. Я довела, що за літо нічого не забула. Наступний урок була алгебра. Я теж була біля дошки. А зараз велика перерва. Ми з дівчатами пішли в кафе. У нас в школі є їдальня, але біля школи є кафе, тому ми там частіше їмо. Замовивши, кожному по бургеру і стакану соку, я сіла за столик з подругами біля вікна. Коли ми чекали замовлення, то обговорювали в що одягнутись на вечірку.

— Нато, я надіюся ти одягнешся по нормальному. 

— Ліко, я ще навіть не знаю чи піду.

— Підеш, підеш, у тебе вибору немає, — втрутилась Лера.

Вона забрала замовлення і ми радісно смакували бургером. Я з подругами завжди старались тримати фігуру і ні в чому собі не відмовляти. Інколи я зранку бігаю, коли захочу. Це мені допомагає підтримувати фігуру. Дівчата також, але рідше. Вони не люблять спорт. 

Ми поїли і пішли на уроки. Вони швидко пройшли. Коли я вийшла зі школи надворі була тепла погода. Ліка і Лера вирішили зайти в магазин і купити плаття на вечірку. Я не дуже люблю шопінг, тому сьогодні йду додому сама.  Мабуть я одна така дівчина на світі, яка не любить приміряти весь одяг і купити самий перший. Я спускалась сходами і відчула що мене хтось наздоганяє. Потім я відчула як хтось положив свою руку на моє плече. Мені стало страшно. Я швидко обернулась і побачила новенького.

— Чого ти так лякаєшся, це ж я. 

— Нічого, просто... Все добре

— Ясно. Хочеш я тебе відвезу додому?

Це було б не погано, але чи не багато потрясінь за цей день? Проте хлопець не чекав моєї відповіді. Взяв за руку і потягнув до своєї машини. Це була іномарка чорного кольору. Артем відкрив двері машини і чекав поки я сяду.

— Взагалі то... Ем, на мене Лера і Ліка чекає,— я пойшла повз хлопця і хотіла втекти, але він схопив мене за руку. 

— Лера і Ліка зараз з Богданом і Марком, так що відмовок не приймаю.

Я поглянула на хлопця і здалась. Сіла в машину. Артем сів за кермо. Він включив музику. Я її не знаю, но вона гарна. Додому ми доїхали швидко. Декілька разів за всю дорогу я поглянула на хлопця. Не розуміла чому він все це робить. У нашому класі багато дівчат, які вже в перший день запали  на новенького. Всі вони чекають поки Артем гляне в їхню сторону. А якщо ці намальовані курку дізнаються, що він відвіз мене додому, вони ж мені все волосся повидирають. Я дівчина, яка ніколи не мала хлопця. Якщо всі мали 2 чи 3, то я 0. Я ще навіть ніколи не цілувалась. Хлопці в мою сторону навіть не дивились, тому я для інших навіть не була конкуренткою. А тут таке..

— Дякую, що підвіз, — я швидко вибігла з машини і помахала рукою Артему через скло. 

Домашнє завдання я зробила швидко. Перші дні його дуже мало задають. До вечора я підбирала сукню на вечірку, навіть встигла з мамою порекомендуватись. Вирішено — треба купити щось нормальне, бо ніяка сукня не підходить. Завтра ж піду з Лікою в магазин.

Я прийняла душ, і хотіла лягти спати, але до мене подзвонила подруга. Ліка була дуже стурбована. Що сталося? Що з нею таке?