Глава 1

Наст​​​​​​я

 Початок нового навчального року. Я уже 10 клас. Аж не віриться. Незнаю чому, но я дуже хвилююся. Мабуть, тому що будуть давати більше домашнього завдання. Звісно, я його виконаю, я ж найкраща учениця в класі. 

На годиннику вже 07:45. Я швидко встаю з ліжка і біжу в ванну кімнату. Швидко зробивши всі ранні процедури, я підбігла до шафи. Одяг у мене звичайний, ніколи не вдягалася до школи, як на бал. Свій вибір я зупинила на темних джинсах і білій футболці. З макіяжем теж не трудилась. Намалювала вії, підправила губи рожевою помадою. Волосся сьогодні вирішила лишити розпущеним. Звісно, образ у мене простенький на перший день навчального року, але мені подобається. Я ще трохи помилувалась своїм образом у дзеркалі і спустилася вниз. 

Внизу на кухні я побачила маму.

— Доброго ранку, матусю, — привіталася я з мамою і поцілувала її у щічку. 

— Доброго ранку, доню. Ти у мене така красуня, — хвалила мене мама, розглядаючи, — У твої роки я також була такою.

— Мамо,чому ж була? Ти і зараз красуня, — усміхнулася я і сіла за стіл, — що на сніданок?

— Млинці з чорничним варенням. Твої улюблені.

— Дякую, — сказала я і почала наминати те, що люблю все життя. Було дуже смачно, — Тато на роботі? 

— Так.

Мій батько працює лікарем. Він хірург. До речі, найкращий в місті. Врятував багато життів. До нього звертаються багато людей. Мій тато завжди всім допомагає. 

— Він мав відвезти мене до школи, — трохи сумно сказала я.

— Вибач, Настю. Сьогодні ти підеш пішки. Йому просто подзвонили і він був змушений поїхати скорше. 

— Нічого страшного. За вікном гарна погода і я з радістю пройдусь до школи. Я вже піду, — сказала я, і попрямувала до дверей, взявши рюкзак.

— Гарно тобі дня, — долинуло з кухні, коли я виходила. 

На дворі справді тепло і сонечко світить. Погода супер. Саме таким і має бути вересень. 

Я йшла і побачила свою найкращу подругу Ліку. Вона живе по сусідству. В дитинстві ми часто ходили один до одного. І зараз також. Ліка — висока брунетка з блакитними очима. Я трішки менша, і теж брунетка, але у мене карі очі. Я підбігла до Ліки і обняла її. 

— Нато.. чому ж ти так просто одяглась? Сьогодні перший день. Поглянь на мене, — дівчина покрутилась. У неї плаття до колін світло рожевого кольору. Туфлі такі ж. Волосся зібране в пучок, але на обличчя спадають декілька пасм. Макіяж підкреслює її природну красу.

— Ліко, ти ж знаєш, що я не дуже люблю плаття, — трохи обурилась я. 

— Знаю, але цей рік не простий. Мені Лера казала, що до нас має прийти новенький. Я не знаю хто це і ще не бачила, але знаю що він красень. Тому могла б одягнутись нормально.

— Стоп, який ще новенький? — трохи не сміливо сказала я.

— Настю, я ж кажу — не знаю. Побачимо.

— Ага.

Ми вже підійшли до школи. Вона у нас велика. Я привіталася з подругами. Серед них була Лера. Ця дівчинка дуже добра. Всі з нею дружать. 

Я відчула, що в кишені вібрує телефон. Я його витягнула. На екрані виднілося «Мама». Сказавши подружкам, я відійшла в сторону. Поговоривши з мамою я попрямувала до подруг. Та сталося так, що я зачепилась і впала. Я заплющила очі. І не відчула біль... я відчула чиїсь руки. Розплющила і побачила перед собою красивого хлопця. Його руки охоплювали мої, а ніжні блакитні очі, схожі на океан дивились на мене. Незнаю скільки так тривало. Мені здалося вічність. 

— Ти впорядку? — трохи хрипким, але все ж таки приємним голосом спитав він.

— Так, так. Все чудово, — я підхопилась і нарешті встала нормально перед хлопцем. 

— Добре. Надалі дивись під ноги.

— Це сталося випадково. І...дякую, — я усміхнулась.

— Нема за що. Будь обережною, бо в інший раз мене може не бути поруч, — хлопець також усміхнувся.

— Не хвилюйся, такого більше не повториться. 

Я відійшла і пішла до подруг, які  жваво про щось розмовляли. Я відчувала його погляд за спиною, но не насмілилась обернутись. Цього хлопця я бачила вперше. І з вигляду він нічого такий. Перший раз у мене таке відчуття незрозуміле. Я його не знаю, але з ним відчула себе по- іншому. 

Подруги розмовляли про свій вигляд. Один одного похвалили. Звісно, і помітили мій вигляд. І почали обурюватися. Всі вони були одягнені в плаття чи спідниці. Але мене це не хвилювало. Я собі подобаюсь, і це найголовніше. Ми з подругами пішли до класу. Там ми сіли за свої парти. Минулого року я сиділа з Лікою, але того року вона сіла з Лерою. За літо вони здружились. Я не заперечувала. 

До класу зайшли і інші учні.Серед них був той хлопець. Що він тут робить?