Кохання (55)

Кохання

Промайнуло життя як хвилиночка.
Вже повіяло холодом осені.
Проросте на горбочку билиночка.
Я вернусь ще до тебе напровесні.

Усміхнусь тобі сонячним зайчиком.
Упаду я до ніг твоїх росами.
Обніму вітерцем побігайчиком.
У гаю, де ходили ми босими.

Голубочками сядем на вишенці.
Вітерець колихатиме гілочки.
- Анатоль, ти кінчай вже приколи ці.
І налий мені краще горілочки.

Подобається

#4749 в Різне
#2632 в Жіночий роман

У тексті є: 55_слів

Відредаговано: 29.03.2019