Кохана, мене викрали інопланетяни!

5

У кухні повисла німа тиша. Галя довго дивилася на чоловіка. Вона уявила собі бідних, високорозвинених сірих гуманоїдів з їхніми дзеркальними кораблями, басейнами й стерильними каютами... І свого Толю, який за тиждень перетворив їхній найтехнологічніший корабель на звичайну черкаську “хрущовку”. Злість Галі, яка накопичувалася цілий тиждень, раптом кудись зникла, поступившись місцем глибокому жалю до нещасних інопланетних істот.

Жінка важко зітхнула, встала з табуретки й підійшла до плити.

– Ну шо з тобою робити... – мовила вона, вмикаючи газ під каструлею з борщем. – Мий руки, обідати будемо!

– То ти не виганяєш мене, Галю? – обережно спитав Толя, потупивши погляд.

Галя повернулася до нього, тримаючи в руці ополоник, і з іронічною посмішкою захитала головою:

– А куди ж я тебе вижену? До твоїх гемадроїдів? Так вони ж, бідні, після тебе тепер всю свою тарілку ту літаючу тиждень хлоркою митимуть! Ти ж, крім мене, нікому, навіть інопланетянам, не потрібний. Хіба шо ше Вовкі своєму, алкашу! Так шо сиди вдома, космонавт!

Дякую, що розділили цю веселу історію разом зі мною! Якщо вам сподобалася ця розповідь і вона викликала у вас усмішку, підписуйтеся на мою сторінку у Букнеті, щоб не пропустити нові книги. Залишайте вподобайку, адже це найкраща підтримка для авторки та натхнення писати далі! А ще заглядайте в інші мої історії, де на вас чекають не менш круті сюжети. Обіймаю кожного! До нових зустрічей на сторінках книг!

Ньюбі Райтер

Подобається

#198 в Різне
#156 в Гумор
#355 в Сучасна проза

У тексті є: гумористична фантастика, сімейні стосунки, викрадення інопланетянами

Відредаговано: 19.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись