2

Чоловік обережно сів на краєчок табуретки, а Галя демонстративно склала руки на грудях і спиралася на кухонний стіл, вичікувально свердлячи чоловіка поглядом.

– Ну? Я слухаю, – буркнула вона.

– Вони мене захопили прямо біля гаражів минулого вівторка, – Толя нервово потер долоні. – Сидимо ми, значить, з Вовкою, гмм, потрошки випиваємо…

– Я так і знала! – гепнула долонею по столу жінка. – Ну не можеш ти…

– Та погодь, Галю! – перебив дружину Толя. – Так, от, піднімаю я, значить, голову, а з неба промінь такий зелений блимає. Я Вовці хотів показати, але мене засліпило і все!

– Шо все?

– Прокидаюся в абсолютно білій кімнаті. Всі стіни дзеркальні, світло неонове, а коло мене стоять троє... Довгі такі, лисі, баньки на пів обличчя, шкіра сіра. Ну, такі, як по тєлєку завжди показують!

– І шо вони від тебе хотіли, космонавт? – насупила брови Галя. – З тебе ж користі, як з козла молока!

– Вони мене хотіли вивчати, Галю! Ставити наді мною експерименти. Засунули мене в такий прозорий басейн з гелем. Ну, шоб біополя мої вивчити.

– Шо?

– Біополя, Галю!

– І шо?

– Шо-шо... Я там три дні просидів. Ну а шо мені робити? Вода тепла, нудно. Я згадав, шо ти мені казала: “Толя, побрийся, бо як їжак ходиш”. Ну я згадав, шо в мене в кармані станок залишився після діжурки…

– І шо, побрився таки?

– Побрився, – мовив не без гордості Толя. – Прямо там у басейні й побрився. Ну а шо? Там же дзеркала кругом!

– І шо?

– Ну шо, трохи щетини туди витрусив, хай їй грець... Боже, Галю, ти б бачила того їхнього головного медика! У нього ті великі чорні баньки аж на лоб вилізли, коли цей гель забився моєю щетиною і вся їхня система видала помилку! Він потім чотири години пінцетом ті волосини з басейну виловлював і шось так за загрозливо лопотів своєю інопланетною мовою!

– Шось мені це нагадує... – пробурмотіла Галя, згадуючи їхню ванну кімнату після кожного Толіного гоління. – Ну-ну! Далі розказуй!