14 глава

  Ніч у робота пройшла дуже добре. З саду лунали співи птахів які незамовкали до ранку. Прокинувся Ед доволі рано. Вийшовши на терасу він сів у крісло і насолоджувався сходом сонця. На горизонті з'являлися майже всі кольори веселки, від жовтого до темно червоного. Це надихало. І тут робот згадав що він ще нічого не занотував в свій щоденник про вчорашній день. Вмостившийсь найзручніше він почав писати...

 1 квітня

 "Привіт мій дорогий щоденнику! Звичайно я мав би поділитися з тобою своїми враженнями з подорожі ще вчора, але день виявився таким насиченим що я не хотів нічого робити. 

  З самого ранку я зібрався і поспішив на потяг. Був неймовірний ранок: співали птахи, з-за горизонту почало виходити сонечко. Прийшовши на станцію я ще трохи насолодився хорошим ранком і сів у вагон. Людей не було, тому я міг обрати будь-яке місце; хоч біля входу, хоч посеред вагона, хоч в кінці. Тільки я зайняв своє місце потяг рушив. За час поїздки я встиг і роздивитися водні та земні пейзажі, і поспати, і обміркувати свій маршрут.

  Приїхавши в місто я навіть не очікував яка мене чекає зустріч. Гуляючи ще поки що безлюдними вуличками я наткнувся на одну дівчину. Її звати Лілі. На диво вона дуже схожа на Елінор, така ж добра, чуйна і з гарним почуттям гумору. Ми з нею майже одразу ж знайшли спільну мову. Вона дуже добре знала місто і тому цілий день я провів разом з Лілі. 

  Спочатку ми відвідали музей який я запланував відвідати першим. І тут же сталася схожа історія що і з Елінор. Я просто намагався бути ввічливим і вихованим, коли я сказав Лілі що вона так легко знайшла мову зі мною, не дивлячись на те що я робот, механічно торкнувся її щоки і в один момент на неїному обличчі з'явився ледь помітний рум'янець, вона відвела погляд. В той момент мені самому навіть стало якось ніяково і по музею ми ходили мовчки, навіть не дивились один на одного. Але тільки но ми вийшли на вулицю як картина змінилася, ми відразу знайшли спільну мову і так пройшли майже через все місто. Я багато чого дізнався по Лілі, та що найбільше мені зацікавило так це те, як добре вона знає своє місто.

  Гуляючи вона запропонувала мені відвідати одне цікаве місце, я недовго думаючи погодився. До речі, саме з цього місця я і записую свої вчорашні пригоди. Це неймовірної краси маєток з чудовим садом. Дивно, але по словам Лілі про це місце ніхто не знає. Вона сама його доглядає, стежить за порядком. Тут так багато різних дерев, кущів і квітів, а сам маєток про неймовірний. Лілі запропонувала мені тут переночувати і я погодився. Ну а чому б і ні? Тут тихо, спокійно і гарно. Ніч пройшла чудово. Цікаво що чекаю на мене сьогодні?"