10 глава

  Ед довго не міг заснути прокручуючи кожен момент з сьогоднішнього дня. Обдумував кожен свій крок, жест, слово, чи правильно він поступив в тій чи іншій ситуації. На дворі було місячно, зірки яскраво освітлювали небо. Робот сам для себе не помітив як заснув, мабуть йому снилося щось приємне, адже він навіть посміхався уві сні. 

  Ранок розпочався напрочуд рано. Ще сонце не встигло торкнутися земло, як робот вже метушився в себе в кімнаті. На вихідні він запланував поїздку до міста Саунд сіті що на заході Австралії, звичайно що минуло багато часу і деякі міста змінили свою назву. Сьогодні робот вперше за своє коротке життя вирушить у підводну подорож на потязі. Сама поїздка займе що найменше дві години, хоча відстань доволі велика. Зібравшись він взяв тільки необхідне: новітній фотоапарат, розкладний стільчик, електронну карту, путівки, декілька книг які подарувала Елінор, звичайно на перший погляд назви здавалися банальними наприклад: "Дванадцять годин щастя для Попелюшки", "Мій вірний друг пес" і інші, але якщо ці книги читала Елінор у якої чудовий смак, то вони мають бути цікавими і затягуючими. Одягнувши на голову кепку він вийшов з будинку. На дворі якраз все прокидалося, тому йти було приємно: свіже повітря, спів пташок, ранкова прохолода і тиша, суцільна тиша. Ще не шуміли заводи які працюють у вихідні, не чувся свист швидкісних машин і гул їхніх двигунів. 

  На станції ще нікого не було, бо рідко хто у вихідні рано встає щоб кудись поїхати, частіше на відпочинок їдуть або ще з вечора п'ятниці, або з обіду суботи. Ед хотів відпочити від великого і шумного натовпу тому вирішив їхати саме зранку. Рівно о 7:30 потяг приїхав на станцію Еда, він приклав свій квиток до автомата і пройшов у середину вагона. Зайняв зручне місце біля вікна з нетерпінням чекав відправки потяга. Він уявляв як буде гуляти по красивим чистим вуличками міста, сидіти у кафе і насолоджуватися квітами що стоять у його на столі, слухати шум водоспаду який повільно, як по сходинкам стікатиме до низу. 

  Потяг рушив. Пів години Ед розглядав краєвиди на землі, а потім коли потяг занурився під воду, спочатку була якась занепокоєність та згодом вона зникла так само зненацька як і з'явилася. Біля вікна плавали різнокольорові рибки, всілякі чудернацькі корали і водорості. А коли водні краєвиди трохи набридли Ед вирішив трохи здрімнути і набратися сил перед цікавими вихідними.