Життя у небезпеці

Аргорд перетворився на людину та чимдуж добіг до Незнайомки. Подумки послав своєму беті: "Марку, я у північній частині лісу. Візьми аптечку". Відповідь не забарилася: "Уже біжу, альфа!" 

***

Марк - уже довгі роки бета Аргорда. Він найкращий друг дитинства альфи. З блакитними очима та довгим білим волоссям, він скидався на жителя Півночі. Хоча так воно і є. Його батьки переїхали з Ґренландії та приєдналися до стаї Північна Гора. Їх син-альбінос швидко призвичаївся до дещо м'якшого клімату та подружився з місцевими дітьми. З холодним розумом, точністю, лаконічністю, Марк дуже відповідальний та гарний порадник. Отримавши наказ, він одразу виконує його. За це Аргорд, при отриманні вінця вожака, і зробив юнака бетою та дуже цінував. Вони любили один одного братньої любов'ю, чим дивували багатьох. 

***
 

Незнайомка лежала непорушно. Її рване дихання та повільний розмірений стук серця констатували той факт, що дівчина жива. Це дуже радувало Аргорда. 

Через кілька хвилин прибіг захеканий Марк в облиці білого вовка з яскравими блакитними очима. Впавши навколішки біля свого альфи, бета прислухався до дихання постраждалої.

-Вона жива, - сказав альбінос. 

-Та знаю я! Допоможи краще її доставити до місцевого медпункту, - роздратовано, майже кричучи, відповів жовтоокий. 

Через десять хвилин перевертні уже були в центрі свого поселення. Почувши запах крові, назустріч їм вибігла Роуз. 

***
 

Роуз - прекрасний лікар. Це добра, мила чорнява жінка із зеленими очима. Для неї не було кордонів стай. Її знають всюди і поважають за знання та добрий характер. На своєму життєвому та професійному шляху, Роуз зазнала багато страждань та горя. Кілька разів їй доводилося стикатися з самою смертю. 

***
 

Аргорд узяв дівчину обережно на руки і поніс до будівлі. Лікарня Північної Гори чи не найбільша та найкраще обладнана. Відділень багато і у кожному окреме устаткування. 

Незнайомку поклали на койку та повезли у реанімаційну.

-Рана доволі глибока, - Роуз придивилася до місця поранення. - Я думаю вона не повинна бути смертельною, але… Хвилиночку, це ж Стріла Смерті, альфа? 

-Так, вона сама. 

Жінка заметушилася, розстібаючи пуговички на кофтині Незнайомки, аби тій було легше дихати. Потім вовчиця запримітила прикраск на шиї дівчини. 

Срібний ланцюжок був майже непомітним. Легенький, ледь видимий… Кулон у вигляді троянди, зроблений з сапфірів та діамантів, мав викарбувані руни маскування. Ручна робота!

Роуз швидко зняла прикрасу. Аргорда у цей момент ударила хвиля неймовірного відчуття. Ніздрі розширилися аби вдихнути приємний запах природи та невідомої тварини. Дівчина - перевертень, істинна пара Аргорда…