Розділ 9. Летіти на крилах кохання

Розділ 9. Летіти на крилах кохання

Женя намагалася не подавати виду та не демонструвати Максу свої емоції. Сівши у машину, вона сказала, що завтра у неї має бути зустріч о дванадцятій тридцять та попросила підготувати машину, бо до цього часу вона буде вдома готуватися до заходу. Женя безбожно брехала та придумувала усе находу. Макс нічого не запідозрив, поставив автівку на парковці та зайнявся своїми справами. Він познайомився з дівчиною, яка йому сподобалася та хотів використати час, поки його об’єкт під охороною буде на місці, для того, аби запросити вподобану дівчину на побачення.

Залишившись у квартирі одна, Женя знову переглянула усі фотографії Алекса та уважно перечитала інформацію. Євгенія перевірила на екрані телефона свій електронний авіаквиток та склала невеликий список речей, які їй необхідно взяти з собою. Паспорт, гроші та перший ліпший одяг Женя спакувала дуже швидко у свою валізку. Вона весь час вагалася, чи варто відкривати лист, який передала їй мама Алекса. Євгенія вирішила, що краще поговорить з Алексом особисто та з’ясує усе, а лист поки хай полежить. Вона бажала перепросити за свою поведінку та розповісти наскільки важливий для неї Алекс. Вона хотіла зізнатися у своїх почуттях та запевнити, що вона не стане перепоною на його шляху до мети. Що вона також хоче, щоб Алекс займався тією справою, яка йому цікава, тільки прохатиме його не уникати спілкування та хоч зрідка з нею говорити телефоном. Вона наче та маніячка переглядала скріни повідомлень, які надіслав Алекс Соні і майже в кожному йшла мова про неї. Женя дивилась на екран та усміхалась, мов блаженна. Не забув, думав, піклувався. Дівчина закрила очі та згадала кімнату Алекса зі своїми портретами та фото, а потім, як навіжена, схопилася на ноги та кинулася до сумочки, де лежало фото, яке вона поцупила з його альбому.

– Який же ти красень. І впертюх! Красивий впертюх, якого я кохаю, – мовила Женя та поцілувала фото.

Женя написала Світлані, що потрібно зробити в найближчі дні та з ким зустрітися. Вона не знала, як довго пробуде за кордоном та не бажала запускати справи. Світлані наплела про якісь неочікувані важливі справи, що вимагають її особистої присутності. Термінових надскладних заходів не передбачалося, Соня все зможе зробити й сама.

– Соня... – подумала вона про подругу. – Вона точно першою кинеться шукати, коли о дванадцятій я не вийду до Макса.

Женя знала, що у Соні є ключі від її квартири і вона точно зайде сюди. Євгенія вирішила продовжити традицію Алекса і написала листа. Як би старомодно це не було, але викласти свої почуття на папір виявилося легше, ніж розповісти подрузі усе особисто в очі. Євгенія попросила Соню сповістити й тата про те, що деякий час її не буде. Вона розуміла, що як тільки стане відомо про її зникнення, тато підніме усе місто і незабаром знайде в базі інформацію, що вона виїхала за кордон. Женя сподівалася, що до того моменту вона вже зустрінеться з Алексом. Це було жорстоко по відношенню до тата, вона це розуміла, але ще досі тримала на нього зло, що не розповів про Алекса і жодного слова не сказав про ту жінку, яку вона бачила сьогодні у їх будинку. Адже вона обурилася не настільки перебуванню Анни в її будинку, а тому, що тато їй нічого не розповів. Вона почувалася якоюсь недорогою, що всі довкола усе знають, але їй нічого не розповідають. Якщо усі мовчать, то вона сама дізнається про все. Женя навела будильник та швидко заснула, перебуваючи у передчутті зустрічі з Алексом, адже завтра вона полетить до нього, полетить на крилах кохання.

Женя прокинулася о четвертій ранку, швидко зібралася та набрала номер таксі. Водій завантажив її невелику валізу у багажник і вона рушила до аеропорту.

Реєстрація та переліт пройшли, як завжди. Женя летіла не вперше, але вперше це робила одна-однісінька. Вона відмітила, що з татом все було простіше, він завжди вирішував усі питання. Але що поробиш, отаке воно доросле життя, коли проблеми необхідно вирішувати самотужки. На борту літака Женя одягнула навушники, увімкнула пісню «Любий, кохай мене!» та поринула у сон.

Ступивши на землю в Нью-Йорку, Євгенія вже мала чіткий план. Спочатку вона планувала заселитися у готель, відпочити, бо переліт та шість годин різниці між Одесою та Нью-Йорком давалися у знаки, а з самого ранку вона піде до Алекса. Женя дістала свій телефон, побачила на ньому кілька десятків пропущених дзвінків та повідомлень, написала кілька речень Соні й татові та вимкнула свій гаджет.

Женя заселилися у готель, який локаційно знаходився недалеко біля квартири, яку винаймав Алекс. Дівчина впала на ліжко та заснула, щасливо усміхаючись, бо вже завтра вона побачить коханого.

Перші промені сонечка лоскотали обличчя Жені, їй здавалося, що цей осінній день радіє через її майбутню зустріч. Дівчина швидко зібралася та рушила до квартири Алекса. За фотографіями детектива вона швидко знайшла будинок та поверх, на якому жив Алекс. Вона зробила висновок, що Алекс точно не бідує. Винаймати квартиру майже у центрі міста, ще й у такому фешенебельному домі – задоволення не із дешевих. Алекс молодець!

Женя ліфтом піднялася на необхідний поверх та вже підходила до дверей квартири Алекса, як неочікувано двері відкрилися і з них вийшла приваблива темноволоса струнка дівчина. Спочатку Жені спало на думку, що вона переплутала і це не квартира її коханого, але серце впало, коли у дверях вона побачила Алекса, який проводив незнайомку. Женя зіщулилася, зробила крок назад та втиснулася у стіну, бо ноги не тримали її. Євгенія побачила, що дівчина зробила крок до Алекса, почула, як їй здалось, характерний звук поцілунку та слова англійською: