Розділ 8.1 Чекай на мене!

Розділ 8.1 Чекай на мене!

Женя стояла посеред кабінету і не розуміла, що відбувається, чому тато так з нею розмовляє? Чому каже, що він погано її виховав? Вона вирішила відкласти це на потім та перейшла до питання, яке її цікавило в першу чергу.

– Де зараз Алекс? Я знаю, що ти мені не усе розповів, – впевнено та беззаперечно мовила Женя. – Я була у мами Алекса. Соня мені також не сказала, що він їй пише.

– А ти не подумала, що причина у тобі? Ти принизила і образила хлопця, а тепер сподіваєшся, що він і далі буде з тобою спілкуватись, наче нічого не було? Женю, ти сама відштовхуєш від себе тих, хто тебе любить. Я не здивуюсь, що незабаром ти й з Сонечкою посваришся. Я, таки, поганий батько, – зовсім зажурено мовив Марк Борисович. – Ти не знаєш ціни коханню та дружбі, а я надіявся, що Соня зможе змінити тебе. Вона світла, щира та добра дівчина. Не дарма з нею Алекс далі продовжує спілкуватись, – говорив чоловік наливаючи собі бурштиновий напій та розмірковуючи вголос.

– Де Алекс? – знову запитала Женя, нівелюючи усе, що щойно почула, хоча у середні у неї вирував буревій.

– Алекс зараз у Сполучених штатах, у Нью-Йорку. Він розумний та талановитий хлопець, тільки ти не змогла це оцінити. Він учив мову ночами, пройшов курси бізнес англійської та коли ти з Сонею організувала зустріч з французами, ним зацікавилась одна із американських фірм, присутніх на заході. Він висловив цікаві ідеї щодо машинобудування. Його батько, Михайло, був гарним механіком. Я завдячую йому своїм життям. На жаль, Михайло рано залишив цей світ. Алексу було тоді тільки шістнадцять. Я взяв його під опіку та намагався усіляко допомагати Марії. Мама Олександра працювала бібліотекаркою у дитячій бібліотеці. Які там в неї гроші? Вона розумна, порядна та добра жінка, гідно виховала сина.

– То ти не збираєшся мені сказати, де саме він зараз знаходиться, чи дати його номер? – бажала отримати бажане Женя.

– Дай можливість йому розвиватись. Подорослішай та змінись. Він гарний хлопець... – не закінчив свою думку Марк Борисович.

– Ага, то я, значить, погана?! – знову завелася Женя. Вийшла з кабінету і гримнула дверима наостанок, залишаючи тата одного. Женя йшла до машини, у якій на неї чекав Максим. Коли вона сіла у автівку, то її очі жбурляли блискавки, а вона дихала, наче вогняний дракон. Вона почула звук сповіщення та побачила, що то повідомлення від детектива. Вона пробіглася очима по тексту та написала, що всю інформацію бажає отримати негайно! Вона розуміла, що особисто не може зустрітись із детективом, бо Макс його бачив та вирахує його легко. Вона попросила усю інформацію залишити для неї у ресторані, а другу частину грошей перевела детективу одразу ж. Євгенія попросила Макса змінити маршрут та звернути до ресторану, де для неї мали лишити інформацію. Вона рахувала хвилини та вилетіла з автівки, ледь вона спинилася та Макс розблокував двері. Одразу побігла на ресепшен взяла великий конверт, який для неї лишив детектив та меню. За столом переклала конверт у сумочку та зробила замовлення. Поки замовлення готувалось, вона взяла сумочку з інформацією та вийшла до вбиральні. Макс нічого не запідозрив. Зачинившись у кабінці, вона відкрила конверт та жадібно переглядала фотографії Алекса. Він, дійсно, перебував у Нью-Йорку. На світлинах був він. Який же красень! До фотографій була прикріплена інформація про його місце проживання, фото будинку, під’їзду і, навіть, поверху з номером квартири, де мешкав нині Алекс.

– Знайшла! – задоволено вигукнула Женя та відмітила, що детектив виявився професіоналом.

Далі Женя знайшла на сторінку замовлення авіаквитків. Серед усіх можливих пропозицій вона обрала квиток економ класу на ранок. Це був найближчий варіант.

– Між Одесою та Нью-Йорком сім тисяч сімсот вісімдесят один кілометр. Чекай на мене, Алексе! – мовила Женя та оформила замовлення.