Розділ 1.1. Чому так боляче?

Розділ 1.1. Чому так боляче?

Злата навмисно крутила перед Євгенією букетом нареченої, який зловила. Дівчина, не довго думаючи, пішла у наступ. Алекс був привабливим, розумним та перспективним чоловіком. До того ж Женя особисто сказала, що він їй не потрібен.

– Алексе, запрошую тебе на білий танець, – мовила до чоловіка Злата. Сказала це навмисно гучно, щоб Женя обов’язково почула.

– А хіба це білий танець? – запитав Едуард, який бажав запросити Женю.

– Ну, не чорний же? Поглянь довкола: наречена у білому, скрізь білі квіти, усе біле і я біла та пухнаста, – віджартувалась Злата, показуючи білі зубки та беручи Алекса під руку.

– Камікадзе, – тихо сказав Давид. Усі в університеті бачили та знали, що Алекс ставиться до Жені не як до об’єкта під охороною, а як до найціннішої та найпрекраснішої дівчини на світі.

Злата виявилась дуже наполегливою та потягнула Алекса на танцмайданчик. Дівчина вигиналася змійкою, терлася, мов мозоль від нового взуття, але чоловік вів себе стримано. Він не те що не відповідав на загравання, але намагався триматися осторонь наскільки це було можливо та час від часу поглядав на Женю, яка стояла уся набундючена та знервована. Після такого екстремального танцю Алекс вирішив вийти на подвір’я, щоб провітритися. Як не як, але фізіологію ніхто не відміняв. Злата приваблива, сексуальна дівчина, яка своїм відвертим танцем просто волала про свої плани на нього.

– І чому втік? – запитала зі спини Злата.

– Вирішив подихати свіжим повітрям. Не можна? – відповів Алекс.

– Тобі, красунчику, можна все, – грайливо відповіла Злата, поклала руку на плече Алекса та почала розстібати ґудзики на сорочці чоловіка. – Не переживай, Женя не побачить.

– Припини! – різко відповів Алекс та перехопив руку Злати.

– Припини, бо що? – провокувала дівчина. – Боїшся, що не втримаєшся? Не нервуй ти так. Не побачить Женька та не дізнається. Бігаєш за нею, наче прив’язаний, – не відступала Злата. – Вона не дивиться у твій бік. Ти для неї просто тінь, пусте місце, – вдарила у болюче місце Злата та потягнулася рукою до штанів Алекса. – Вона з тебе євнуха ще не зробила?

– Злато, припини! Мені не цікаві твої слова.

– А я можу зацікавити. Думаєш, я гірша за неї? Що ти в ній знайшов? Вона ж сліпа та не бачить, який чоловік поряд з нею, – спокусливою змійкою шепотіла Злата.

– Ні, ти не гірша. Ти – інша. Ви, дійсно, різні. Женя ніколи б не опустилася до того, щоб чіплятися до чоловіка. Вона знає собі ціну. Женя – справжня королева! – сказав Алекс, розвернувся та пішов, залишивши Злату на самоті.

Дівчину розізлили слова Алекса, але цих слів не чула Женя, яка зачинилися у вбиральні та ридала, бо Алекс, ЇЇ Алекс! стояв з іншою та ІНША шепотіла йому пристрасні слова, які через одне долинали до вух Жені. Вона ж сама годину назад у цій же вбиральні сказала Златі, що він їй не потрібен. Чому ж зараз так боляче? Чому ці сльози?