— Вчора ти говорив про мене як про річ, — обурююся.
— Я захищав своє! Ти справді готова зруйнувати все, що ми побудували, заради незнайомця?
— Він мій чоловік і я не знаю, що робити з цим всім.
Його обличчя спотворюється від ревнощів, які він більше не може приховувати за маскою професійної витримки.
— Віро... — я суплюся і він виправляється. — Єво, схаменися. Між нами все серйозно. Я кохаю тебе.
Стискаю губи. Це не вперше, Ігор зізнається мені у коханні, але я не можу відповісти взаємністю. Я відчуваю до нього симпатію, він мені подобається, але не впевнена, що це кохання. Не хочеться його обманювати. Я зариваюся пальцями у волосся:
— Зараз я надто розгублена. Мені потрібно розібратися в собі. Я заміжня, Ігоре. Якщо продовжуватиму зустрічатися з тобою, то почуватимуся зрадницею. Проте ти маєш рацію, я маю розлучитися, щоб ми були разом.
Замовчую те, що я не впевнена, що хочу цього розлучення. Арсен безсумнівно мене приваблює і я бажаю якнайшвидше згадати його. Суворі риси на його обличчі мякшають. Він бере мене за руку:
— Ось бачиш! Ти сама все розумієш. Я зайду до тебе після роботи і ми все обговоримо.
— Після роботи я їду з Арсеном до квартири, в якій ми з ним жили. Сподіваюся це допоможе мені згадати, — зізнаюся та з острахом чекаю на бурхливу реакцію чоловіка. Ігор нервово поправляє куртку:
— Я поїду з вами.
— Це зайве. Враховуючи вашу вчорашню бійку, то вам краще взагалі не бачитися.
— І ти хочеш, щоб я спокійно сидів, поки моя дівчина на побачення з іншим? —в його зелених очах розгоряються ревнощі. Намагаюся його заспокоїти:
— Це буде не побачення, тому не вигадуй. Мені необхідно поглянути на свої речі з минулого життя. Ти маєш мені довіряти.
Ігор одразу відпускає мою руку:
— Я не довіряю йому. Він дивиться на тебе хтивим поглядом.
— Нічого зі мною не станеться.
— У разі чого, телефонуй.
Ігор нахиляється та тягнеться до моїх вуст. Він цілує мене так, ніби мітить свою територію і вперше мені стає неприємно від його дотиків. Відхиляюся та припиняю цю каторгу:
— Мені потрібно йти на роботу. Ти сам казав, що я спізнююся.
— Добре, гарного дня.
Він сідає в авто і я полегшено зітхаю. Ігор їде геть, а я заходжу до ресторану. Мене зустрічає Дарина, офіціантка і моя єдина подруга. Її очі горять цікавістю і я розумію, що вона щось задумала. Вона широко всміхається:
— Привіт! Ігор привіз тебе на роботу? Ти нарешті здалася і залишилася у нього на ніч?
— Якби ж то, — знімаю куртку та вішаю її на вішак. — Вчора з’явився незнайомець і назвався моїм чоловіком. Він розповів про мене, виявляється мене звати Єва, уявляєш?
— Єва? — Дарина завмирає з підносом у руках, і її посмішка миттєво згасає. — Ти серйозно? Чекай, а Ігор?
Я важко зітхаю, затягуючи фартух на талії. Пальці все ще злегка тремтять.
— Ігор у шоці. Ми поставили наші стосунки на паузу. Я не можу вдавати, що нічого не сталося.
— А цей твій чоловік хоч симпатичний? Чи якийсь старий багатій, від якого ти втекла?
— Він… — на мить замовкаю, підбираючи відповідне слово. Мега вродливий, звабливий, високий, з тілом грецького бога… Прикушую губу та вичавлюю з себе:
— Інший, — перед очима постає обличчя Арсена, його розбита брова і той погляд, від якого стає жарко. — Не старий і точно не багатій, принаймні на вигляд, але він знає про мене такі речі, які неможливо вгадати.
Дарина хапає мене за плече і стишує голос до шепоту:
— Віро, чи вже Єво, будь обережна. Твоя амнезія — це подарунок для будь-якого пройдисвіта. А раптом він бреше і просто хоче використати тебе?
— Я теж про це думала, тому і не поспішаю зближуватися з ним.
Цілий день бігаю з тацями, розносячи замовлення. З настанням вечора, моє хвилювання посилюється. Я йду до вбиральні та поправляю макіяж. Нервово очікую на появу Арсена, а моє серце схвильовано калатає у якомусь дивному передчутті. Стою з Дариною біля барної стійки, час від часу нервово поглядаючи на двері.
Нарешті до залу заходить Арсен і здається весь світ завмирає. Дарина поруч зі мною облизує губи:
— Матінко рідна… — вона шепоче, забувши про касову стрічку. — Єво, скажи, що це галюцинація. Пощастило комусь з цим красенем.
Буду вдячна, якщо натиснете на серденько біля книги та підпишетеся на мою сторінку!