6.1

Кинувши на мене погляд “не хочу, але мушу”, тато йде до журналістів. Мені ж не залишається нічого іншого, як знову чекати на нього. 

Звісно, я б і зараз могла б узятися за прибирання тренерської, але без попередньої консультації боюся відправити на смітник якісь важливі папери. Не хочу напартачити ще до того, як офіційно отримаю посаду помічниці. Чи ми говорили про прибиральницю?.. Все ж таки “помічниця тренера” звучить значно крутіше. А ще краще “асистентка”! Точно. Запишу це до свого резюме — асистентка тренера хокейної збірної. 

А поки асистентка-прибиральниця не отримала чітких вказівок щодо своїх обов’язків. Вона вирішує прогулятися ареною, щоб хоча б трохи розважити себе. Тобто… оглянути своє майбутнє робоче місце. 

Перше, що привертає мою увагу, — графік тренувань, прикріплений шпилькою на дошці. Таблиця запевняє, що за годину після Орланів на льоду мають з’явитися фігуристи. Ото вже справжній мед для очей — граційні обертання, вигнуті лінії та легкість! Як на мене, набагато цікавіше, аніж хлопці у важкому екіпіруванні, що більше нагадують буркотливих, спітнілих гірників з бригадиром в особі мого батька. 

Я проходжу повз двері з табличками "Шафа для екіпірування" та "Ремонт ковзанів", зупиняюся, щоб зазирнути всередину. Там напівтемно і пахне ковзанами, шкірою та мастилом. Далі потрапляю до невеликої кімнати, де перед дзеркалом у повний зріст стоять кілька жінок. Вони щось жваво обговорюють французькою й час від часу поглядають на свої пози в дзеркалі. Їхні мініатюрні фігури виглядають витонченими навіть під спортивним одягом. Точно фігуристки.

Я повертаю у черговий лабіринт коридорів, думаючи, що ризикую загубитися. Зазвичай мені не треба багато простору, аби забути дорогу назад. Я провчилася у своєму університеті п’ять років, проте й на останньому курсі могла помилитися аудиторією чи корпусом. Соля ласкаво називає це топографічним кретинізмом. Я ж виправдовую себе романтичною натурою, яка більшість часу літає у своїх мріях та не встигає одночасно з цим орієнтуватися у просторі. 

Удар.

 — Ой! — обертаюся швидко, чиїсь руки торкаються моїх плечей, допомагаючи не втратити рівновагу. 

— Ти дійсно суцільний хаос! — голос звучить із явною ноткою іронії. — Переслідуєш мене? 

Олівер. Ну звісно. Клятий Фростгейт наче грається, зіштовхуючи нас лобами.

Я отетеріла настільки, що не встигаю відповісти. Його погляд вже оцінює мене з невдаваною недовірою. І під цим поглядом я почуваюся, як кролик перед удавом. Загіпнозована, беззахисна та абсолютно дезорієнтована. 

Зі стану заціпеніння мене виводить тільки брязкіт, що шириться біля ніг. Опускаю голову та бачу, як підлогою розсипається з сотня маленьких пігулок. 

— Лайно… — шипить Олівер. 

Я присідаю, майже машинально допомагаючи їх збирати. Олівер нервує так, наче то не пігулки, а діаманти. Поспіхом хапає одну за одною та ховає до себе в кишеню.

 — Не треба, я сам, — кидає він різким тоном. 

— Мені все одно нічого робити, — я беру одну з підлоги, але його рука одразу вихоплює її з моїх пальців. 

— Дякую, але не потрібно, — додає він. Швидко запхавши останні пігулки до кишені, випростовується.. Його рухи різкі, очі ледь встигають сховатися за відчуженим поглядом. 

— Що це? — питаю просто для того, щоб розрядити напруження. 

Олівер стискає щелепу. 

— Вітаміни, — відповідає він беземоційно. 

— Якісь дуже дорогі вітаміни? — продовжую я, розуміючи, що порушую якусь тонку грань. 

— Точно. Спеціальні, для спортсменів, — відрубує він. Його слова звучать різко, але вже наступної миті його голос стишується. — На мене чекають. Гарного вечора, Алісо.

Він розвертається й швидко йде геть, залишаючи мене саму в напівтемному коридорі. Мої очі машинально опускаються, і я помічаю, що на підлозі залишився невеликий прозорий флакончик. Підіймаю його та підношу до світла. Читаю назву — вона мені ні про що не говорить. Цікавість змушує дістати телефон та набрати її у пошуковій системі. 

— Ніякі це не вітаміни… а знеболювальне, — шепочу, переглядаючи опис в інтернеті. — Препарат, який використовують для зняття гострого болю при травмах та в післяопераційний період. 

Дивно.