Глава 30. Очі не брешуть…

Показ пройшов дуже вдало. Сара познайомилася з багатьма дизайнерами, прізвища яких бачила лише на обкладинках журналів. Майя ж була моделлю на показі, як мріяла в дитинстві, а Мартін бачив її очі. Вони палали щастям. Кожен її погляд з подіуму на нього, говорив про її почуття.
-    Мартіне – Сара підійшла до чоловіка, який спостерігав як Майя говорила з Ханою.
-    Дякую. Ти сьогодні зробив дуже багато для нашої родини. Карло – вона перевела погляд на чоловіка, якій спілкувався з гостем показу – розповів як ти зв’язався з ним.
-    Саро, не варто вдячності. Ви бачили доньку у своїх сукнях? Вони неймовірні. Я залюбки буду працювати з вами.
-    Але ж у мене маленька майстерня.
-    Була маленька. Я думаю, Майя добре впорається з роллю керуючої вашої нової майстерні. Через кілька тижнів все буде готово – Гарсія посміхнувся Сарі і направився до Майї.
    Вона йшла на зустріч до нього. Мартін зупинився. Майя підійшла в притул і поцілувала його. Це був не просто поцілунок. Це вдячність. Захопленість. Можливо кохання. Їй було все одно скільки людей навколо. Що поряд батьки.
-    Ти – Майя відчула посмішку Мартіна – мабуть найкраща авантюра мого життя. Дякую тобі Мартіне Гарсія.
-    Майя Лоренс, - він подивився їй в очі, - ти бачила як твій батько дивиться зараз на нас?
    Майя перевела погляд на оточуючих. Хана вже прикрила рота долонею від здивування, Сара посміхалася, а от Карло …. У чоловіка були змішані почуття. Він намагався не показувати свого здивування поведінкою доньки, але погляд трохи змінився.
-    Мені – Майя нахилилася до Мартіна, - все одно. Ти мене надихаєш робити такі вчинки, які я б ніколи в жити не зробила.
-    Тому що я закоханий в тебе по самісінькі вуха – сказав Гарсія у узяв Майю за руку.
    Вони пішли на вулицю і почали проводжати гостей. Мартін з Майєю та її батьками, за вечір змогли приділити час кожному гостю. Тому і попрощатися мають з кожним. Коли усі поїхали, Мартін запропонував вечерю у його ресторані.
-    Твій ресторан? – Майя не знала, що Гарсія володіє мережею ресторанів в Англії.
-    Так люба, - він широко посміхнувся – це сімейний бізнес.
-    Тоді добре – Карло підійшов блище до Мартіна і обійняв його.
    Майя і Сара були шоковані. Вони ніколи не бачили Карла в такому емоційному стані.
-    Синку, - промовив Карло тримаючи Мартіна в обіймах – дякую. Ти сьогодні зробив те, чого я не можу вже три роки.
    Мартін стояв і не розумів про що говорить чоловік. 
-    Ти зробив її – Карло поглянув на доньку, - щасливою. Мартіне, коли вона поцілувала тебе – Майя трохи зашарилася від слів батька – я побачив її щасливі очі. Як вони дивилися на тебе. 
-    Карло, я навіть не знаю що сказати – Мартін в душі розумів, він став частиною родини коханої. Вони прийняли його.
-    Нічого не кажи. Тату – Майя узяла Мартіна під руку – ти перший хто змусив його червоніти.
    Усі розсміялися. Мартін відкрив дверцята авто для Сари та Майї. Вони рушили до ресторану. Вулиці Мадриду весною, а особливо ввечері були дуже затишними і романтичними. 
-    Тут так мило – промовила Сара. Невеличкий ресторан, всюди квіти та великі вікна створювали затишок.
-    Робіть замовлення, а я зараз прийду – сказав Мартін і вийшов говорити по телефону.
    Карло вирішив швиденько поговорити з донькою.
-    Доню – промовив ніжно він до Майї – ти щаслива?
-    Так тату. Ти вибач за мій вчинок, я знаю що твоя донька не мала б так поводитися – дівчина трохи опустила очі.
-    Дурненька. Я дуже пишаюся тобою. Ти – Карло поклав долоню на руку донці – зробила як відчувала. Да і Гарсія заслуговує на таку вдячність.
-    Правда? Ти не сваритимеш мене? – Майя трохи нервувала, але теплий погляд батька говорив про те, як він нею захоплюється.
-    Ти Майя Лоренс. Наша принцеса. Ми з мамою – Карло посміхнувся Сарі – пишаємося тобою.
-    Так доню. І ще – вона нахилилася до доньки – ти була сьогодні неймовірною. І дуже сексуальною.
    Майя побачила що Мартін з посмішкою йде до них та посміхнулася матері. Хоча десь в середині, вона відчула себе настільки дорослою, що може про все говорити прямо з батьками. Мартін тримав у руках папери.
-    Саро, - Мартін звернувся до жінки – це папери на вашу майстерню. 
-    Тобто майстерню? – Майя не розуміла про що говорить її коханий.
-    Майстерня для твоєї мами. Я знаю, - Мартін сів поруч з Майєю та поклав папери біля Сари, - ти хотіла зробити відкрити майстерню для мами. 
    Майя мовчала. Вона спостерігала за тим, як Сара бере папери і у неї почали блищати очі. 
-    Мартіне, але ж це будівля поруч з роботою Майї. 
-    Так Саро, так буде зручно вам та Майї. Тим паче, Майя втілила свою мрію, вона керує будинком мод. 
-    Гарсія, ти дуже уважний – Майя посміхнулася. Турбота Мартіна про неї грала явно на його користь.
-    Все для вас міс Лоренс. Залишилася одна твоя мрія.
-    Яка моя мрія? – Майя перестала мріяти ще дитиною, але хотіла малювати та стати дизайнером.
    Мартін лише посміхнувся. Він вже викупив будинок мод родини Діас. Це буде подарунок Майї на заручини. Які Мартін почав планувати ще рік тому.
-    Майя – промовив Мартін ставивши склянку з водою на стіл, - після завтра виліт на Мальдіви. Дівчата вже підтвердили свою присутність.
-    Мальдіви? – спитав Карло.
-    Так тату. Після Синдикату, Мартін вирішив усіх дівчат відправити у відпустку. 
-    Дуже гарна ідея. Молодець – Карло був дуже простим, але говорив від щирого серця.
-    Дякую. Вони заслуговують на більше.
    Вечеря закінчилася. Мартін відвіз батьків Майї додому, а дівчину завіз на її місце роботи. Там на неї чекала вже Хана. Подруга вже знала план Мартіна, тому ще при вході у будівлю взяла Майю під руку і вони пішли у старе кафе неподалік по каву.
-    Містере Лоренс, - Мартін звернувся до Карло коли вони вийшли з авто – я хочу зробити пропозицію вашій донці. 
    Карло стояв і прокручував кожне його слово у голові.
-    А не швидко? – спитав він здивовано.
-    Я її чекав цілий рік – Мартін посміхнувся і дістав каблучку з карману, - не хочу втрачати і хвилину буз неї.
-    Тоді – Карло посміхнувся – ми не проти синку. Але бережи її.
    Сара обійняла Мартіна і вони з Карло пішли у будинок. Мартін Стояв біля авто і дивився услід. Він видихнув. Тепер попереду найголовніше – отримати згоду коханої.