Глава 26. Кодове Слово: ХОЧУ

Марія з Давідом по приїзду у Мадрид одразу вирішили що почнуть жити разом, тому відправилися до Марії по її речі.
-    Ти впевнена? – спитав Давід зупинивши авто у воріт будинку Марії.
-    Так. Ти чому вже втрете перепитуєш? – з легкою посмішкою спитала жінка.
-    Не знаю. Мабуть я досі не вірю в те, що ми разом – сказав відверто Давід.
-    Ти такий милий – Марія поцілувала чоловіка та відкрила ворота.
    Мартін з Майєю вирішили ще трохи побути у комплексі. Він показав їй усі побажання учасників, і дівчина одразу зрозуміла чого саме не вистачало першому Синдикату.
-    Кодово Слово – Мартін прошепотів їй на вушко поки Майя дочитувала пропозиції Лізі – ХОЧУ.
-    Мартіне – вона різко розвернулася до нього і поцілувала – це ти придумав?
-    Так – з широкою посмішкою відповів Гарсія. – Я хочу щоб ти навчилася говорити про свої бажання.
-    Мої бажання – вона ніжно провела пальцем по його міцних руках – відчування як Містер Гарсія – Майя поцілувала його легенько у шию – бажає  мене.
-    Міс Лоренс – Гарсія охопив Майю руками і одним рухом вона вже сиділа у нього на колінах – жоден чоловік у цьому світі не бажає жінку так, як я тебе.
    Майя лише встигла посміхнутися, як Мартін притягнув її за шию до себе і впився в неї губами. Дівчина насолоджувалася його силою, бажанням та пристрастю до неї.
-    ХОЧУ – промовила вона між поцілунками – я Хочу Мартіна Гарсія.
    Мартін підхопив дівчину і направився з нею на руках до ліжка. Кожен дотик, кожен стон… Це була їх насолода один одним. Вони віддавалися один одному до кінця.
    Том з Лізі приїхали до Мадриду і вирішили пообідати разом. 
-    Щоб ти хотіла? – спитав Том переглядаючи меню.
-    Тебе – сказала прямо Лізі і чекала його реакції.
-    Відверто – підмітив Том. Він посміхнувся і поклав меню. – А якщо ми почнемо жити разом? – спитав він.
-    Добре – Лізі не зводила погляду з нього – я не проти.
    Том встав зі столу, дав руку Лізі і вони вийшли з ресторану так і не поївши. Вони дійшли до авто як Лізі зупинилася.
-    Ти нічого не спитаєш? – поцікавилася вона у Тома.
-    Ні. Ти хочеш мене, а я тебе – він посміхнувся – я не бачу сенс витрачати час, коли ти вже погодилася жити разом. Тим паче – він припідняв її підборіддя – твій хлопець дуже смачно готує – та поцілував її.
    Лізі віддалася почуттям. Дівчина на Синдикаті майже увесь час була зайвою. А зараз. Зараз вона пріоритет чоловіка, який не просто подобається їй, а якому подобається вона. Вони поїхали до Лізі додому, так Том жив у 45 кілометрах від Мадриду.
    Лише Анна та Луїс при в’їзді у місто зупинилися і не знали як почати розмову. Так як Луїс вирішив пробачити її, він почав перший.
-    Кохана – сказав він так ніжно, наче цих років окремо і не було – де ми будимо жити разом?
-    Я – Анна відстібнула пасок безпеки і розвернулася до нього – хочу бути з тобою. Де жити не має значення, головне разом.
-    Тоді давай в моєму новому будинку. Я його придбав пів року тому. Там не було жодної жінки – він посміхнувся – навіть з прислуг.
-    Я тебе кохаю Луїсе – дівчина поцілувала чоловіка. Зараз, коли все в минулому, Анна бачила лише Луїса своїм коханим.
    Усі учасники Синдикату отримали усе що бажали. Тепер попереду було Найцікавіше. Показ мами Майї. Поїздка на Мальдіви. Та вир пристрасті та почуттів.