Глава 23. Поговоримо відверто?

    Лізі заснула після прохолодного душу. Том ліг поруч та заснув разом з нею. Ця пара Синдикату стала останньою яка склалася майже в останній день експерименту.  Інші учасники зібрали у холі, за ними приїхав трансфер і повіз на скачки.
     На іподромі Майя була вперше, тому вона про усе запитувала у Мартіна.
-    Мартіне, - вона смикнула його за руку поки вони спускалися до своїх місць – ці коні спеціально тренуються для таких скачок?
-     Так мила, - Мартін посміхнувся – зазвичай у них тренування тричі на тиждень. Потім організатори обирають жокея.
-    Я думала жокей обирає коня.
-    Ні – Мартін подав їй руку щоб вона присіла – за новими правила навпаки.
    Скачки почалися. Анна з Луїсом часто бували на іподромі тому для них це було не щось нове, а от Давід вирішив випробувати свою вдачу та зробив ставки.
-    Ти таки зробив ставку? – спитала з посмішкою Марія.
-    Так. З початку Синдикату мені щастить – він сів поруч і подав їй каву – я зустрів тебе. То чому не спробувати і на конях?
-    Він просто дуже багатий – засміявся Гарсія. – Коні ж і в авто є, а наш Давід у цьому профі.
-    Чути похвалу від такого бізнесмена як ти – Давід подивився на Мартіна – дуже приємно.
-    Ти дуже не радій – його перебив Луїс – якщо програєш, Мартін не втратить можливість потім посміятися над тобою.
    Скачки почалися. Майя узяла бінокль і спостерігала за одною кобилою, а Мартін міг лише дивитися на неї.  Чоловік закохався по самі вуха.
-    Мартіне, - Майя підійшла і обперлася об його плече – яка тобі подобається?
-    Номер 19 – з посмішкою сказав Гарсія.
-    А чому вона? – поцікавилася дівчина.
-    Тому що тоді – він нахилився до її вушка – саме 19 серпня ми зустрілися вперше. 
-    Ти пам’ятаєш? – очі Майї заблищали.
-    Все що пов’язано з тобою, я пам’ятаю на пам'ять – лиш Мартін договорив як Майя при усіх поцілувала його.
    Давід почав аплодувати. Майя аж почервоніла.
-    Міс Лоренс, - Промовив Давід – ви тут не самі.
-    Давіде – Марія вщипнула коханого.
-    Я про те, що ми на скачках – Він посміхався – я ж жартую.
    Мартін засміявся. Червоні щоки Майї говорили про те, що їй не зручно трохи. Але поцілунок… Він говорив про її пристрасть до нього.
-    Він просто заздрить – сказала з посмішкою Анна – що ти така юна і вільна.
-    Можливо – промовив Давід і поцілував Марію у щоку. – Але у нас все попереду.
    Скачки закінчилися. Давід виграй ставку та отримав майже 3 тисячі євро. Луїс похвалив його вдачі. Вони вирушили назад. Обід учасники провели на свій розсуд, а от вечеря має бути спільною. Остання вечеря Синдикату. 
-    Кохана - промовив Мартін до Майї заходячи до її кімнати.
-    Хто? – вона була трохи здивована.
-    Кохана. Звикай – він підійшов до неї поки дівчина намагалася зібрати волосся. – Це – він стягнув резинку з її волосся – зараз тобі не потрібно.
-    А що ж мені зараз потрібно Містер Гарсія? – спитала Майя посміхаючись чоловікові.
-    Тобі – він допоміг їй підвестися зі стільця – потрібен – поцілував шию – я.
    Майя засміялася. Вона руками охопила шию Мартіна і почала його цілувати. З кожним поцілунком повітря між ними ставало ще менше.
-    Майя Лоренс – Мартін почав розв’язувати пасок її халату – ти мене причарувала?
-    Я? Мартіне – вона відштовхнула його легенько що Мартін впав на ліжко – ти надто багато інколи розмовляєш.
-    Я – лиш Мартін хотів промовити що кохає її, як Майя почала цілувати його. 
    Він міцно притиск її до себе. Оголене тіло дівчини збуджувало його. Мартін впустив долоню під її волосся і тримаючи за шию обережно перевернув її іт опинився зверху.
-    Майя Лоренс – він поцілував її шию – я, - потім обвів язиком сосок – кохаю тебе.
    Дівчина лише видала стогін як Мартін увійшов в неї. Вона обвила його стегна ногами і сама з кожним поштовхом направлялася йому назустріч. І ось він … Оргазм. Мартін поцілував дівчину і впав без сил на неї.
-    Ви втомилися містер Гарсія? – з широкою посмішкою спитала Майя.
-    Міс Лоренс, на вас у мене – він поцілував її у щоку – сили в мене є завжди.
    Вони прийняли разом душ і спустилися на вечерю. Сьогодні була остання вечеря у Синдикаті, тому усі учасники зібралися разом.
-    Лізі, - Майя підійшла до дівчини – ти як?
-    Я її вилікував – сказав Том.
-    Дякую – Лізі сіла поруч з Томом – мені вже легше.
    До зали зайшов чоловік років сорока у костюмі.
-    Доброго вечора наші шановні учасники. Я – Стів. І я ваш Джин.
    Усі почали оплакувати. Чоловіки переглянулися між собою.
-    Я хочу вам подякувати за участь у нашій – він посміхнувся – легкій авантюрі. По перше, наші жінки використали найменше бажань, тому Ваш Джин дарує вам Поїздку у чотирьох на 5 днів на Мальдіви.
-    Як цікаво – посміхнулася Марія. 
-    Також – продовжив Стів – міс Лоренс. Ви використали єдине бажання, як і міс Морено. Тому я виконаю вашу мрію яку ви описували в анкеті. Міс Лоренс – Стів звернувся до Майї – через тиждень у модному дому Діор в Лондоні відбудеться показ вашої мами.
-    Діор? – Майя перепитала, так як і не мріяла про такий рівень.
-    Так. А міс Морено – Марія трохи напряглася – ми відправили на реставрацію яхту вашого покійного брата у Норвегію. Плануємо через три тижні повернути вам її.
-    Яхту Роберта? – жінка почала плакати. Її брат, був льотчиком і загинув 6 років тому. – Дякую вам.
    Давід не знав, що його дівчина мала брата, так як Марія не часто говорила про особисте життя, але її сльози змусили його ще більше закохатися у її щирість.
-    Також хочу вас привітати! Ви усі в парах. Якщо чесно, ми не очікували такого результату. І я вами дуже захоплююся. І ще одне. Завтра вам дадуть листки паперу, щоб ви описали Синдикат і яким ви його бачите для самотніх. 
-    Стіве, - Мартін підвівся – можна я дещо скажу?
-    Так містере Гарсія.
-    Дякую тобі за твою роботу. Наш Джин – Мартін підняв келих у сторону Стіва – знає усі бажання. Якісь були примітивні, а якісь інтимні. Але Синдикат нам дав набагато більше ніж ми очікували.
-    Дякую Мартіне що оцінив мою працю. 
-    А ще – Мартін посміхнувся – організатором Синдикату є Я.
    Майя підняла погляд на Мартіна. Він стояв переможцем. Його погляд на неї в цей момент був як визнання. Вона – його найбажаніше бажання.
-    Мартіне? – спитала Майя. – Ти все це створив?
-    Так люба. Я це створив для тебе. Скажу відверто, - Мартін говорив дуже серйозно – моя ідея і фінансування. А все інше, робив Стів. Я хотів витягти тебе з роботи.
-    Ти молодець – промовив Луїс.  Навіть для нього Мартін став відкриттям. 
-    Я – Майя підвелася і потягнула Мартіна за краватку – дуже тобі вдячна. 
    Вона його поцілувала. Мартін перший хто зробив стільки для неї. Усі учасники почали сміятися.
-    Мартіне, - слово узяв Том – то ми усі, - він показав на учасників -  маємо тобі подякувати.
-    Ні друже! Просто через наші бізнеси, ми не встигаємо жити. Моя Майя – він обійняв дівчину за талію – стала моїм стимулом.
-    Гарсія – Марія вирішила подякувати за яхту – як ти дізнався про брата?
-    Я – Мартін сів назад на стілець – не читав ваші анкети. Лише Майї – він мило посміхнувся. - А про Роберта я знав давно, так як ми разом виходили у море. Тому це мій подарунок для тебе на згадку. Марія, твій брат не дарма яхту назвав твоїм іменем. Він дуже любив тебе.
    Майя милувалася чоловіком поруч. Сильний, впливовий та одночасно справжній чоловік. Вона сама і не помітила як закохалася у нього.
-    Дякую – Марія встала, підійшла до Мартіна і в знак вдячності обійняла його. – Дякую що пам’ятаєш його. 
    Мартін лиш посміхнувся. Усі почали вечеряти. Вперше з початку Синдикату, усі учасники посміхалися та спілкувалися без будь яких недомовленостей. Мартін втілив свою ідею на відмінно.
-    Мартіне, а чому Мальдіви? – спитала Анна.
-    Тому, що саме там найгарніший захід сонця – він посміхнувся – який так захоплює Майю.
-    Як мило – підмітила Лізі.
    Майя поклала долоню на коліна Мартіну і посміхнулася. 
-    Дякую – промовила вона.
-    Все для тебе – він нахилився до неї – і моє життя також.
    У них був свій світ. Навіть все, що було навколо не відволікало їх один від одного.