Глава 19. Гра в кішки мишки

Сніданок закінчився і дівчата пішли у сад, а чоловіки на прогулянку на конях. Том вирішив покликати і Луїса. Він підійшов до його кімнати та постукав у двері. 
-    Заходьте – голос Луїса роздався з кімнати.
-    Це я – сказав Том відкривши двері.
-    Томе – Луїс дивився на нього широко відкритими очима, в яких був біль, розпач та злість – що ти тут забув?
-    Прийшов запросити тебе на конях прогулятися. Лише чоловіку поїдуть.
-    А знаєш, - Луїс не бажав показувати свою слабкість ні перед колишнім другом, ні перед Гарсія – пішли. Тим паче треба на свіже повітря.
-    Луїсе, вибач за неї. Я тоді і правда половини не пам’ятаю. Але – Том говорив доволі спокійно – я радий що так сталося. Ти побачив те, про що я говорив тобі. 
-    Томе – Луїс обійняв друга – ти був мені за брата. І ти вибач.
    Синдикат зробив для Луїса те, чого не міг зробити ніхто. Він повернув йому друга. Том чекав цієї розмови. Тому Синдикат і для нього виявився корисним. Чоловіки спустилися до конюшні. Луїс одразу підійшов до Гарсія.
-    Містере Гарсія – він тримався стримано – вибач. Ляпас Майї повернув мене на землю. Я ставив вас обох в незручне становище.
-    Ні Луїсе, її і себе. Не мене. Я бачив багато за свої роки. Так, я розумію – Мартін посміхнувся – вона гарна, розумна. Але я тут через неї. Тому повір мені, щоб ти не зробив вона обере мене.
-    Я це вже зрозумів. Ми Маємо три дні. То можливо влаштуємо щось спільне? – запропонував Луїс. Так, він відпустив думки про Майю, але ще була Лізі. І тут він не мав намір відступатися. 
    Чоловіки сіли на коней і рушили. Вони вирішили для дівчат влаштувати спільну фотосесію на згадку про Синдикат, їх знайомство. Це бажання для Джина взяв на себе Том. Мартін же запропонував організувати   на вечерю дегустацію вина. Зараз, коли чоловіки самі вони знаходять спільну мову. Три дні до завершення експерименту -  і ця історія для декого залишиться, лише гарним досвідом. Але для декого, буде згадкою про початок прекрасного.
-    Анна – почала Майя – розповіси нам про Тома і Луїса? 
-    Так – дівчина узяла каву. – З Луїсом ми зустрічалися роки два десь, у нас були гарні відносини. Але потім Том повернувся з навчання. Дівчата, ну ви ж бачили Тома. В нього важко не закохатися. От так сталося і зі мною. Марія знає – дівчина поглянула на Марію – ми довго дружили у 6. Нас було три пари, але Том мені подобався все більше. 
-    Так – сказала Марія – я пам’ятаю. Але ж і в його відносити з Адою ти не лізла.
-    Так. І коли вона поїхала, все змінилося. Одного разу як раз на день народження Луїса, я трохи випила. І все. Так я сама пішла до Тома тоді. І це – вона важко згадувала ту подію – було в будинку Луїса.
-    Що? – Майя аж рота прикрила. Дівчата явно не очікували такої подробиці.
-    Так – Анна опустила голову. – Луїс казав правду про літаки. Мої батьки купили літак мені. Тоді я так більше часу проводила з Томом.
-    Ти хоч жалкуєш? – прямо спитала Лізі.
-    Ні. Я знаю що дурепа. Але я не жалкую. 
-    Боже – Майя аж встала. Дівчина тепер розуміла поведінку Луїса. 
-    Люба, - Марія узяла її за руку – ти сама чиста з нас. Тому тобі це дивно.
-    Чиста? – спитала Анна.
-    Так. Вона у нас як сонечко тут. І тому Луїс і Мартін зацікавлені Майєю.
-    Луїс? Він після мене не був ні з ким.
-    Так. Але ти зрадила, а тут він робив усе що Майя звернула на нього увагу.
    Чомусь ці слова було їй чути важко. Вона ще кохала його. Він був у неї першим. А тут Майя. Світла дівчина, чиста тілом і душею.
-    Я з Гарсія – з гордістю сказала Майя.
-    Вітаю – сказала Анна. Вона цьому дуже зраділа.
-    Дівчата, може спільну вечерю для усіх? Спробуємо помирити чоловіків? – запропонувала Лізі.
-    Я за – посміхнулася Марія. – Ми учора вечеряли в оранжереї. Дівчата там така краса.
    Вони розійшлися по кімнатам. Чоловіки також як раз повернулися. Мартін зайшов до Майї.
-    Принцесо. Я тут дещо приніс тобі – сказав він з посмішкою і дістав з карману її трусики з балу.
-    Мартіне, - вона притискла його до стіни – це мій подарунок тобі на згадку про мене у твоїй сукні.
    Гарсія схопив її на руки і поніс до ліжка. 
-    Подарунок гарний. Але – він почав цілувати її – те що ти віддалася мені куди цінніше.
-    Я можу тобі дарувати частини моєї білизни кожного вечора – грайливо промовила вона.
-    Майя, - він посміхнувся – якщо ти ще раз таке утнеш – Мартін схилив голову до її вушка -  я візьму прямо там.
-    Прямо там? При усіх? – вона кожне слово промовила йому у губи.
-    Так. Тому що я бачу лише тебе…
    Він впився в її губи. Рукою ніжно підіймаючи сукню. Коли рука піднялася до трусиків, вона видала стогін. Мартін насолоджувався кожним її подихом, вигином тіла та стогоном. Лише вона мала значення. Тут та зараз.
    Він згадав що їй треба таки трохи відпочити, тому зупинився. Майя ніжно посміхнулася. Він турбувався про неї, а це важливіше будь яких слів. Вона обійняла його. 
-    У вечері буде сюрприз для дівчат – сказав Мартін – а для тебе ще й десерт.
-    Десерт? – дівчина засміялася – А ти Мартін Гарсія який смаколик?
-    Твій найулюбленіший – від його слів у дівчини аж перехопило подих.
-    Ти коли так дивишся, я наче оголяю душу – прошепотіла Майя.
-    Для мене твоя душа найцінніший подарунок – промовив Мартін.
-    Звучить так, наче ти плануєш забрати мою душу – жартома промовила Майя.
-    Душу – він почав проводити пальцем по її губам, - серце та це неймовірне тіло – він притягнув її за підборіддя для поцілунку.
-    Мартіне – Майя інколи не могла підібрати слова щоб пояснити свої відчуття – ти мене залякати хочеш?
-    Я хочу тебе усю міс Лоренс – він говорив серйозно. Мартін вже вирішив зробити її своєю дружиною.
    Майя лише дивилася йому в очі. Там була лише вона. Вона і задрімала у його обіймах. Мартін завжди коли бачив стосунки бабусі з дідусем, мріяв собі такі. Наповнені ніжності та пристрасті. Він переклав Майю під ковдру і пішов до себе, організація дегустації вина була на ньому. Тому він узяв телефон і відправив повідомлення Джину: 
    « Дегустація білих вин »