Кодове слово: Хочу

Глава 14. Історія знайомства

Майя розглядала квітку. Вона з дитинства полюбляла троянди. Вони жили у будинку і поряд була клумба з трояндами. Яскраво-рожеві були її улюблені.
-   Допомогти? – спитав Мартін підмітивши що вона не почула як він зайшов.
-   Я сама – вона посміхнулася.
-   Ти як? Болить? – він хвилювався за неї.
-   Все добре. Ти такий милий. Я розповім про Су. Це було у той день, коли я облила тебе вином.
-   Я той день запам’ятаю назавжди – посміхнувся Мартін.
-   Тоді я йшла у вбиральню і зустріла Су. Вона співала пісню Англійською. Така мила дівчинка, китаянка і співає англійською. Я зробила комплімент, а вона назвала мене феєю.
-   Тоді і показала портрет?
-   Так. Досі пам’ятаю її слова: - гарний дядя Гарсія дуже гарно малює. Диви яка я тут мила. Я так сміялася – згадувала Майя.
-   Вона дуже цікава.
-   Так. Потім її батько попросив організувати їм показ. Так і спілкуємося.
-   Так от чому і захотіла портрет? – він так мило посміхався.
   Єва обрізала останню квітку і піднялася до нього.
-   Так. Я захотіла згадку про тебе.
-   Згадку про мене? – він обійняв мене.
-   Так. Ти мене вразив. Чесно.
   Він насолоджувався її відвертістю. Така спокійна та вільна. Сама ж Майя дивилася в його блискучі очі. Вона бачила там себе. І це їй подобалося.

Olena I

Подобається

#797 в Сучасна проза
#1269 в Жіночий роман

У тексті є: коханці, сильна головна героїня, різниця у віці

Відредаговано: 02.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись