Глава 6. Зміна правила Синдикату

Майя довго думала про слова Гарсія, що вони Поки не разом. Він наче і давив на неї, але і давав можливість обирати. Дівчина подивилася на нього, коли вони бігли, і почала розуміти, чому Хана так захопливо говорила про нього. Він гарний, мужній і доволі цікавий. Майя не думала про його владу. Хіба що, лише над нею. 
-    Не втомилася? – спитав Мартін.
-    Трохи. Може присядемо? – запропонувала дівчина.
-    Давай – він показав на лавку під деревом.
-    Мартіне, що то було зранку? Ти навмисно відлякуєш хлопців від мене?
-    Так – він навіть не задумався на секунду, щоб дати відповідь.
-    Тобто так? Я не твоя дівчина – Майя посміхнулася.
-    Поки що так.
-    Про що ти? – спитала вона.
-    Майя, я говорив, що ти мені цікава. І що я, - він подивився їй в очі, - тут лише через тебе.
-    Я думала ти жартуєш – вона відвела погляд і побачила Луїса.
-    Не дивись на нього так – сказав він беручи її за руку, - я гарніший.
    Вони разом засміялися. Майя наївно вважала, що він жартує. Але Мартін не жартував. Він бажав, щоб вона дивилася і бачила лише його.
-    Ви вже відпочиваєте? – спитав Луїс наблизившись на них.
-    Так. У тебе все нормально? – поцікавилася Майя.
-    Потім якось розповім. Якщо ти не зайнята увечері, я б хотів прогулятися.
-    Я – Майя не знала як бути. З однієї сторони Гарсія – чоловік, який говорить прямо що вона йому подобається, а з іншої Луїс, - цікавий чоловік, який прямо сказав про свою мету стосовно неї. 
-    Вона увечері зі мною танцює – сказав Гарсія.
-    Танцює? Цікаво – відповів Луїс, - я до речі, теж гарно танцюю. Можу навчити.
-    А ти знаєш, що я гарно танцюю? – спитав Мартін не відводячи він Луїса погляд.
-    Так. Чув рік назад після показу, поки була вечірка, ви добре провели час з моделями – Луїс тримався.
    Мартін посміхнувся. Він той показ, запам’ятав лише через Майю з келихом вина. 
-    Ти трохи помилився, - він піднявся , - мене тоді, міс Лоренс облила вином і я поїхав додому.
-    Я випадково – дівчина почервоніла.
-    Тобто ви знайомі з того часу? – спитав Луїс.
-    Так. Містер Гарсія неймовірний бізнесмен, - почала пояснювати Майя, - і тоді ми бачилися в перше. Але, наша наступна зустріч відбулася на зустрічі учасників Синдикату.
    Луїс дивився на Майю. Гарна дівчина, розумна. Але коли поруч Гарсія, вона трохи ніяковіє. Чоловік не бачив у Гарсія конкурента чи суперника. Він знав знаю мету: - Отримати Майю.
-    Луїс, - до нього звернувся Мартін, - ми йдемо назад. Ти з нами?
-    Так, - Луїс подав руку Майї щоб вона підвелася з лавки.
-    Дякую – відповіла вона. 
    Вони йшли через сад. Дівчина відчувала напругу між чоловіками. Вона була між ними. Мартін розповідав про тканини, а Луїс про нові проекти. Вперше в житті, не Майя говорила про роботу, щоб вразити когось заради угоди. А два чоловіка між собою добиваються її уваги. Хто  більш заможніший? Чи хто більш успішний? Але її це не цікавило. І лише Мартін з них двох, знав це. 
-    Дякую за компанію, - сказала Майя, як вони підійшли до тераси, там була Лізі і Давід, - я до себе.
-    Я з тобою, треба у душ – сказав Гарсія. Він не хотів залишатися з іншими, так як вони не дуже його цікавили.
    Вони пішли по кімнатам. Майя одразу у душ. Пробіжка це звичайно добре, але напруга між Мартіном і Луїсом, її більше зацікавила. 
-    Доброго ранку, - сказала Лізі. 
-    Доброго ранку. Ви як? – поцікавився Луїс.
-    Я вперше спала так довго. Навіть не наснився банк – дівчина засміялася, вона багато працювала, щоб тато пишався нею, тому навіть уві сні була робота.
-    Я теж, вперше не думав як оформити авто чи на яку вартість страхувати – засміявся Давід.
-    Знаєте, - сказав Луїс і узяв лимонад, - я думаю тут нам буде цікаво.
    Він вже знав, яке бажання загадає. Але йому треба була допомога Джина. Тому він вирушив до свого номеру і відправив побажання.  Усі учасники спустилися до сніданку. Майя після пробіжки зголодніла, тому узяла яєшню з беконом та сиром, овочі і сік.  Лізі узяла кашу і каву, а Марія пила каву і була десь далеко. Майя помітила, що її очі дуже сумні і заплакані. Вона підійшла до Марії і сіла поруч.
-    Ти як? – спитала вона тихенько.
-    Не дуже. Знаєш, вона зробила ковток кави, - колишній скоро стане татом.
-    Мені шкода, - сказала Майя помітивши, як Луїс дивиться на них, - тобі боляче.
-    Так. Я не знала про це. Але Луїс сказав. Він так, - вона витерла щоку, - пишався собою, що робить мені боляче.
    Майя розуміла, що Луїс через свого друга такий. Але є межа. Тим паче, робити боляче жінці не зовсім по чоловічому. 
-    Я можу тобі допомогти? – спитала вона.
-    Ні дякую. Давід покликав мене на пікнік – Марія підняла погляд на нього, - я можливо і погоджусь.
-    А чому можливо? Йди – сказала з легенькою посмішкою дівчина. 
    Вони поснідали. Гарсія не вийшов до сніданку. Він зайшов до столової і нагадав Майї про урок. Вона кивнула у знак згоди та пішла перевдягатися. - Топ та довга спідниця – сказала вона собі вдягаючи білизну. Вона розуміла, що зараз саме вона, має повністю підкорятися Мартіну. Він веде, вона за ним. Дівчина ходила по кімнаті і посміхалася сама собі.
-    Мартіне, - сказала вона заходячи до зали.
    Гарсія у чорному. Дуже гарна карти. 
-    Я думав ти відмовилася вже від свого бажання – з посмішкою сказав він.
-    Ні. Я хочу навчитися – сказала вона і підійшла до нього в притул.
-    Ти, - він узяв її за талію, - дуже гарна. 
-    Дякую – відповіла Майя і поклала руки йому на плечі, - але я тут щоб навчатися.
-    Нагадуй мені про це, - він майже шепотів, - інакше я можу і забути.
    Мартін узяв її долоню у свою. І руку залишив на талії.
-    Я веду – сказав він.
-    Я за тобою – відповіла Майя і вони зробили перший крок.
    Вона поруч – думав він. Він такий сильний – помітила вона. Крок за кроком, погляд за поглядом. Вони почали дихати в такт. Кожна його посмішка, наче похвала. Кожен її погляд – наче виклик. 
-    Майя – Мартін притягнув її за талію до себе, - я хочу вибачення. 
-    Яке? -вона відчула як калатає її серце. Але і Мартін теж відчував те саме.
-    Ось яке – сказав він і поцілував її.
    Майя була шокована, налякана та збуджена одночасно. Вона направилася до нього. Перший поцілунок – пролунало у неї в голові.
-    Мартіне, - вона відійшла від нього, - дякую за танець. 
-    Майє – він не розумів, чому у неї така реакція, - щось не так? 
    Вона не знала що сказати. З однієї сторони, вона трохи злякалася. А з іншої – бажала ще.
-    Це був мій перший поцілунок, - відповіла вона, - і ти його забрав.
    Погляд Гарсія змінився. Перший – єдине що він почув. 
-    Це за вибачення – сказав він з посмішкою.
-    Тоді, - вона підійшла до нього, - я за це не вибачатимуся – і поцілувала його сама. 
    Мартін був шокован. Він не очікував, що вона так відреагує. Він міцно тримав її за талію. Майя відкрила очі і побачила що він задоволений собою. Він отримав те, чого хотів. Але і вона також. Його руки, які міцно тримали її за талію, наче були саме для цього і створені.
-    А тепер, - вона посміхнулася, - коли я тобі нічого не вина, можу говорити прямо.
-    Цікаво.
-    Ти мене теж зацікавив. Не тоді, рік назад. А вже тут. Ти сексуальний та владний чоловік, який знає чого бажає. І це не може не захоплювати. Але Мартіне, - Майя при підняла брову, - я не твоя. 
-    Поки що – його очі блищали як вогники.
-    Тому не заважай мені пізнавати інших чоловіків.
-    Давай парі? 
-    Яке парі? – дівчина трохи здивувалася, адже він дорослий чоловік, який пропонує безглузду річ.
-    Якщо за два дні, - він обійняв її за талію і притягнув до себе, - ти не забажаєш мене, я для тебе зроблю все що завгодно за межами Синдикату.
-    А якщо захочу? – її голос став більш грайливим.
-    Тоді, я навчу тебе. 
-    Навчиш мене?
-    Так. Отримувати бажане від такого чоловіка як я.
-    Я погоджуся, але за однією умовою.
-    Якою?
-    Якщо за ці два дні ти поспілкуєшся з іншими дівчатами – вона розсміялася. Майя знала, що він не погодиться. Вони були явно не у його смаку.
-    Добре. Але ти не дозволиш Луїсу.. 
-    Ні Мартіне. Я погоджуюсь на парі лише на моїх умовах – сказала вона і пішла до виходу, - у тебе є час до скачок подумати.
-    Я згоден – сказав Мартін коли вона відкривала вже двері.
-    Ну добре, - прошепотіла вона, - але не забувай, - вона повернулася до нього обличчям, - я можу і не захотіти.
    Майя вийшла з зали задоволена. Їй було цікаво, як же такий чоловік як Гарсія, буде добиватися її. Тим паче так, щоб вона його забажала. Мартін стояв посеред зали і посміхався.
-    Вона грає зі мною, - він посміхався сам собі, - така юна і грає. Боже, дай мені сил не зірватися. 
    Майя проходила холом, як зустріла Луїса. Він явно був чимось стурбований. 
-    Все добре, - спитала дівчина, - ти якийсь засмучений.
-    Так, - Луїс не хотів говорити, що бачив її поцілунок з Мартіном, але він вирішив не відступати, - як танець?
-    Пристрасний – сказала Майя без жодної думки про те, що Луїсу може не сподобатися її відповідь.
-    Це круто, - він підійшов до Майї і узяв її за руку, - я хочу краще тебе пізнати.
    Такого повороту дівчина не очікувала. Так, він сказав що хотів би зустріти таку як вона, але тілесний контакт. Майя дивилася на Луїса і не розуміла що відчуває. Навіть його рука не викликала такого адреналіну як погляд Гарсія на неї. 
-    Луїсе, - вона забрала свою руку, - давай увечері прогуляємося і поговоримо. Я трохи втомилася та хочу відпочити.
-    Добре, - чоловік знав, що Майя Лоренс не мала жодних стосунків до участі у Синдикаті. Тому давити на неї не було сенсу, вона б лише злякалася.
    Майя зайшла до своєї кімнати.
-    Як таке можливо? Два чоловіка, гарні та заможні, які знаю чого хочуть, викликають такі різні і суперечливі відчуття. А Мартін? – вона встала напроти дзеркала заколювала волосся, - він дуже пристрасний. Його поцілунок. 
    Вона пішла у душ, вдягла лише довгу сорочку та сіла перечитувати анкету учасників. Скоро за ними мав приїхати трансфер, щоб відвести на скачки. Хоча вона вважала це дивним, так як вони не мали б залишати територію комплексу. Сьогодні перший день участі. Перше її побажання виконано. Залишилося 4. Вона не хотіла використовувати усі можливі 15 побажань. Лише 5, одне з яких вже виконав Гарсія.
    Мартін йшов довгим коридором і згадував їх поцілунок. Чоловік мав довгі відносини, але більше двох років самотній. Майя вразила його. Не лише вродою чи розумом. А своєю силою бажати. – А вона б могла обрати будь що – подумав він, - гроші, можливості чи якість камінчики. Так, у колі заможних людей, завжди так і було. Дорогий подарунок, міг вирішити будь що. Але не тут. Тут емоції та почуття. 
-    Привіт, - Мартін зустрів Лізі. Вони були знайомі через роботу.
-    Привіт Лізі, ти як? 
-    Добре, - вона посміхнулася, - вперше за довгий час я нічого не роблю. І знаєш Мартіне? -  це круто.
-    Мабуть так, - він посміхнувся, - що думаєш стосовно Синдикату? Обрала бажання?
-    Я – вона нахилилася до нього, - хочу спробувати з Луїсом. Але ж усі чоловіки дуже цікавляться міс Лоренс.
-    Смішно, вони то можуть цікавитися, але – він перевів погляд на двері кімнати Майї, - вона моя.
-    Я так і зрозуміла. Вона гарна, розумна – Лізі не подобався Мартін, навіть більше, вона трохи побоювалася його, - але юна.
-    Вона молодша на 5 років – засміявся Мартін.
-    Добре Мартіне, - Лізі посміхнулася йому, - я піді. Через відсутність роботи, не можу бути у кімнаті постійно.
    Мартін зробив кілька кроків і встав у дверей Майї. Він лише хотів постукати, як побачив Луїса. У Мартіна з’явилася ідея.
-    Мартіне, - сказав Луїс, чоловік не приховував свого не бажання бачити Гарсія, - я маю дещо роз’яснити між нами.
-    Так. Я слухаю.
-    Я хочу Маїю. Так, - Луїс посміхнувся, - я вже помітив, що ти теж зацікавлений нею. Але, шанс є у кожного з нас. Вона мені сподобалася. Тим паче, ми схожі.
-    Містер Гарт. Ви молодець. Приємно бачити такого суперника. Але, - він підвів брову, - але вона моя. Мені, як чоловіку в її житті не має рівних.
-    Мартіне, ви з нею тут лише другий день. Тому шанс є у кожного. І попереджаю, усі моя бажання – це лише вона. 
-    Мої також – він посміхнувся. Луїс зайшов до свого номеру, а Мартін таки постукав до кімнати дівчини.
    Майя як раз лише перевдяглася у легку сукню та застібувала ланцюжок. 
-    Так, - сказала вона відкриваючи двері.
    Мартін лише зробив крок у кімнату і без жодних слів поцілував її. 
-    Гарсія, - вона відступила, - що відбувається?
-    Луїс – Мартін засміявся, - він сказав що хоче тебе. Тебе! – він вже нервово посміхався.
-    І що? Чому така реакція. Ми домовлялися. 
-    Майя, - Мартін обережно узяв її за талію, - навіть не думай, що він зможе зробити те, на що я не спроможний – і знов поцілував її. 
    Дівчина не знала як реагувати. Поцілунки були дуже приємними, але така наполегливість Гарсії її трохи бентежила.
-    Мартіне. Давай вже мабуть поговоримо прямо? Я не якась іграшка яку ви не можете поділити.  Хочеш мене? – вона спитала дивлячись йому прямо в очі.
-    Так – його пальці легенько впивалися і її талію.
-    Тоді не поводься як хлопчисько. Ми домовилися годину назад. Те, що Луїс чи ти хочете одне і те саме, ніяк не означає що я вас оберу. Ти питав які чоловіки у моєму смаку? Такі як ти. Гарний – вона відійшла від нього, - сексуальний. І я впевнена що ти чув це і не раз. Але я обиратиму. Луїс гарний хлопець, і я обов’язково піду з ним на побачення. ЦЕ буде моє бажання. 
-    Майя
-    Ні. Ви наче два підлітка. Якщо ти хочеш мене, зроби так, щоб наші побажання були взаємними.
-    Добре. Але у мене є питання.
-    Яке? – поцікавилася Майя.
-    Що мені робити з тим, що я постійно хочу тебе поцілувати?
-    Приборкати бажання, та довести що ти мене вартий. І Мартіне, - вона підійшла до нього і потягнула за шиї до себе, - не забувай. Перший поцілунок – вона поцілувала його , - був твій. Але лише від твоєї поведінки, буде залежати чий буде перший раз.
    Його очі потемнішали. Мартін Гарсія, чоловік який  міг би мати будь яку жінку, чує такі слова від тієї яку сильно бажає. 
-    Міс Лоренс, - він посміхнувся, - ти граєш зі мною. 
-    Ні. Я тут, щоб отримати бажане. Тим паче, правила не забороняють близькість. Тому, - вона відступила -  давай грати чесно.
-    Добре. Тоді я знаю наступне своє бажання.
    Майя посміхнулася. Вона відчинила двері і Мартін вийшов. Нажаль погода зіпсувалася, почався сильний дощ і скачки відмінили. Тому учасники вирішили пограти разом у покер. Вони зібралися разом у залі для відпочинку. Там вже стояв стіл та круп’є. 
-    Дівчата, - Марія звернулася до Лізі та Майї, - як вам така гра?
-    Мені подобається. Дівчата проти хлопців? – запропонувала Лізі.
-    Можна – сказав Гарсія та перевів погляд на Луїса.
    Раптом до них зайшов чоловік у чорному.
-    Дорогі наші учасники! Доброго дня. Вибачаємося за незручності через скачки, нажаль погодні умови від нас не залежать.
-    Все добре – сказав з милою посмішкою Давід.
-    Я тут щоб повідомити деякі зміни у правилах.
-    Зміни? – спитала Лізі.
-    Так. Тепер, щоб не чекати 21 години, свої бажання можна писати у будь який час. Також, - чоловік подивився на Луїса, - ви можете говорити напряму учаснику, що маєте намір виконати саме його бажання. 
-    Цікаво. Чому така зміна? – спитав трохи знервовано Гарсія.
-    Це бажання одного з учасників. Також Джин, просив нагадати про його бажання. Сьогодні перший день, тому пані та панове, бажаю вам отримати  бажане за наступний тиждень. Гарної гри. 
    Він вийшов. Мартін зрозумів, що тепер Луїс буде грати з ним у відкриту. Тому він мав, зробити усе щоб Лізі стала учасницею їх поки що трикутника.
-    Я хочу першу партію з Мартіном, - сказав Луїс, - хто виграє має право виконати бажання Майї. Ви ж не проти? – спитав він Майю.
-    Я, - дівчина була шокована, нові правила, розв’язували руки у  боротьбі, - я не проти. 
-    Тоді я лише за – сказав з посмішкою Мартін та сів за стіл.
-    Оце пристрасті, - сказав Давід Марії, - ці двоє цікавляться однією дівчиною.
    Майя все чула, але не подавала виду. Вона дивилася на Мартіна. Він був настільки впевнений в собі, у тому що він хоче. Що вона не могла не посміхнутися. Луїс же був доволі самовпевнений. Гра почалася. Спочатку вів Луїс, але по виразу обличчя Мартіна було зрозуміло. Він чекає. Чекає час коли суперник розслабиться. Він грав гарно. Інколи піддавався, а інколи брав своє. І ось останній хід. 
-    Ну що містер Гарсія, - трохи самозакохано говорив Луїс, - ви готові до програшу?
-    Так.
    Мартін відкриває карти: 10 піка, валет піка, дама піка – він дивиться на Майю з посмішкою, - король піка та туз.  Боже, як же він шикарно грає. Луїс шокований.
-    Флеш-рояль – дзвінко сказала Лізі, - вітаю Мартін.
-    Дякую Лізі. Містере Луїс дякую за гру – вперше Мартін потиск руку Луїсу, - ви знов довели що я перший.
    Майя мимо волі посміхнулася. Вона була трохи вражена Мартіном, він грав гарно. Справжній чоловік. Він чесно отримав право на її бажання. Нові правила, грали на її користь. Мартін встав зі столу, підійшов до Майї та поцілував її у щоку.