Дівчина розплющила очі. Вона лежала у світлому приміщені, поруч на стільцях сиділи люди. Побачив, що дівчина відкрила очі, стара жінка вскочила і підбігла до ліжка:
— Як ти, сонечко? Що ж таке останнім часом робиться!
— Хто Ви? — дівчина сонно блимнула очима, намагаючись прийти до тями.
— Не лякай нас, Христино! Я розумію, ти злишся, але це не жарти!
— Христина? — що це? Ім’я?
— Доню, ви з Ларисою грали у пляжний волейбол, пам’ятаєш? — чоловік теж підійшов до ліжка.
— Ні, — дівчина заплющила очі, — Нічого не пам’ятаю.
— Ой горе, горе! Господи, за що нам все це? — стара жінка склала руки і подивилась у небо, — У чому ми грішні?!
#3114 в Фентезі
#1140 в Молодіжна проза
українська міфологія, магія попаданка в паралельний світ, підлітки
Відредаговано: 20.10.2023