Дивні навички

Юна незнайомка задоволено посміхнулася, потім, схилившись над Мельниковим, притиснула витончені пальці до його товстої шиї, бажаючи переконатися, що він у відключці. Після чого зірвала з пояса охоронця зв'язку ключів, підбігла до скляної стіни і впустила своїх недавніх переслідувачів у вестибюль.

- Ну ти даєш, Лакі, - розсміявся один із хлопців.

- Покваптеся, хлопчики, - діловито сказала вона. - Нам ще камери стеження відключати...

Усе було сплановано від самого початку, і задумка виявилася просто геніальною. Батько Лакі, відомий у вузьких колах скупник краденого і колекціонер антикваріатної техники на прізвисько Кадзоку, сам розробив план і сам підібрав дочці помічників, цих двох хлопців, яких вона бачила вперше в житті.

Хлопчаків Кадзоку знайшов за допомогою інтернету, де вони сиділи на особливих форумах під ніками Блік і Магдич. Використовуючи складну систему конспірації, обидва пропонували послуги зломщика та хакера, чим Кадзоку не забарився скористатися. Обидва вже мали певну репутацію, особливо Блік, який певний час перебував у кримінальній групі "Сокол", тому батько Лакі нічим не ризикував. До того ж хлопці, як і більшість найманців Кадзоко, ніколи не бачили його в обличчя, спілкуючись виключно через посередників.

 Блік стрибнув за пульт охорони, і його пальці спритно забігали по клавішах. Він мав навички досвідченого хакера і відмінно справлявся навіть із найзахищенішими комп'ютерними системамитики , він чомусь подобався Лакі куди більше, мав  корисну здатність. Корисною і дуже незвичайною - його "не бачила" сигналізація. Лазерні промені проходили крізь його тіло, а датчики мовчали як ні в чому не бувало.Магдіч був чудовим взломщиком його навики знадобляться для сейфа 24 де був прихований  механізм Акі 003.

За кілька секунд монітори камер спостереження згасли.

- Ну що там? - поцікавилася дівчина. - Можемо починати?

- Усе в нормі, Лакі ! - відповів він і видав тихий смішок, .

- Камери не працюють.Підтвердив Магдич-А от щодо сигналізації я не впевнений. Аж надто вона крута для такого замшілого музею і керується звідкись з іншого приміщення.

Лакі  глянула на  Бліка, який відійшов від компютера і увесь цей час із незворушним виглядом стояв поруч, схрестивши руки на грудях.

- Впораєшся?

- Спробую, - відповів хлопець.

- Кадзоку показував мені схеми сигналізації, - повідомила Лакі. - Промені перехрещуються за двадцять сантиметрів над підлогою. Постарайся їх не зачепити... Хоча про що це я?

Блік з посмішкою кивнув, нахилився і почав закочувати штанини джинсів вище колін, потім приспустив шкарпетки. Лакі чомусь не могла відірвати погляду від його м'язистих ніг. Магдич із зацікавленим виглядом наблизився і став поруч із нею. А Блік тим часом підійшов до дверей, що ведуть до зали першої експозиції, витягнув із рюкзака балон з освіжувачем повітря й акуратно розпорошив струмінь над підлогою. В аерозольному тумані проступили тонкі світні лінії сигналізації, про які попереджав Кадзоку. Хлопець кивнув і безстрашно ступив у дверний отвір. Промені перетнули його щиколотки, але сигналізація не спрацювала.

- Ова! - приголомшено видихнув Хохотунчик.

- Не дарма Кадзоку запросив тебе, - захопилася Лакі.

- Де саме  той сейф? - обернувся до неї  Блік

Вона не відразу відповіла. Вже дуже симпатичний був хлопчисько. Чорна шапочка приховувала його густе чорне волосся. Світлі очі, сіроголубі, немов у хаскі, уважно глянули на дівчину. Лакі  зніяковіло прокашлялася і струснула головою. Потрібно зібратися і викинути з голови все зайве! У цьому полягає запорука успішної операції.

- Другий зал звідси, вітрина біля самого вікна, - відповіла дівчина. - Поквапся, а ми почекаємо тут, адже в нас немає таких крутих здібностей.

Блік мовчки кивнув і повільно, наче людина, що бреде мілководдям, рушив до сусідньої зали. Лакі глибоко зітхнула. Вона завжди хвилювалася, коли брала участь у подібних вилазках, але сьогодні хвилювання було якимось особливим, і вона не могла зрозуміти чому. Справа в Бліку? Чи в самому завданні... Ні, безумовно, потрібно зібратися з думками і заспокоїтися.

Тим часом Магдич підійшов до дверей і обережно зазирнув у перший зал. Скляні вітрини мерехтіли в тьмяному світлі чергового освітлення. На відполірованих до блиску підлогах із чорного і сірого мармуру виднілися дивні символи, виднілись якісь шифри - Стеганографія. .

.