Розділ 7: Полум'я дракона

Темрява вдарила в них живою хвилею.

Аріан миттєво опинився перед Рейною.

Його меч спалахнув золотим полум'ям, розсікаючи морок навпіл.

Підземна зала здригнулася.

Кристали навколо вибухали один за одним, випускаючи клуби чорного диму.

— Ліворуч! — крикнула Рейна.

Принц навіть не озирнувся.

Він довірився їй.

І вчасно.

Темна істота, що виринула з мороку, пролетіла повз його плече.

Аріан розвернувся і одним ударом розсік її навпіл.

— Це не люди! — вигукнув він.

— Бо це не люди!

Рейна жбурнула скляну колбу.

Вона розлетілася просто під ногами двох чудовиськ.

Із землі вирвалися колючі ліани, миттєво оплітаючи темних створінь.

— Тепер!

Золоте полум'я Аріана прокотилося залом.

Повітря здригнулося.

Темрява відступила.

Фон Кров спостерігав за ними з посмішкою.

— Вражає. Дуже вражає.

— Закрий рота і здавайся! — гаркнув Аріан.

— Здаватися? Ви досі нічого не зрозуміли.

Декан розкинув руки.

Навколо нього спалахнули чорні руни.

— Це лише початок.

Зала почала руйнуватися.

Каміння посипалося зі стелі.

Одна з колон тріснула.

— Аріане!

Рейна побачила небезпеку першою.

Величезний уламок летів просто на принца.

Не думаючи, вона кинулася вперед.

І відштовхнула його.

Камінь ударив у підлогу за кілька сантиметрів від них.

На мить вони опинилися зовсім близько.

Надто близько.

— Ти щойно врятувала мені життя, — тихо сказав Аріан.

— Не звикай.

— Запізно.

На його губах майнула усмішка.

Рейна швидко відвернулася.

Чомусь серце билося надто швидко.

— Можеш фліртувати пізніше! — вигукнула вона. — Спочатку виживемо!

— Слушне зауваження.

У центрі зали фон Кров завершував заклинання.

Чорне сонце над його головою ставало дедалі більшим.

І раптом Аріан зрозумів.

— Він не хоче нас убити.

— Що?

— Він хоче втекти.

Рейна вилаялася.

— Звичайно.

— Треба його зупинити.

— Тоді припини розмовляти!

Вони одночасно кинулися вперед.

Золоте полум'я дракона і зелене світло відьомської магії злилися в єдиний потік.

Вибух струсонув усю залу.

Світло засліпило всіх.

А коли воно згасло...

Фон Кров зник.

На місці, де він стояв, залишився лише чорний медальйон із символом сонця.

І коротка записка.

Аріан підняв її.

На пожовклому папері було лише кілька слів:

«Ви запізнилися.

Гра тільки починається.»

Рейна відчула, як по спині пробіг холодок.

Фон Кров не брехав.

Справжній ворог усе ще залишався в тіні.