Розділ 1: Напрямок не туди

— Якщо цей грант віддадуть не тобі, Євко, я особисто спалю деканат. Разом із дверима Ковалевського! — Аліна войовничо змахнула паперовим стаканчиком, і гарячий карамельний лате ледь не вихлюпнувся мені на груди.

— Обережно! — я вчасно відсахнулася, втискаючись спиною в теплу цегляну кладку біля підвіконня. — Ти мені зараз весь халат заллєш! Я його сьогодні о п’ятій ранку випрасовувала. Якщо заявлюся до декана з кавовою плямою на животі, він мене замість Берліна відправить санітаркою в гнійну хірургію.

— Та плювати Ковалевському на твої плями! — фиркнула подруга, але стаканчик усе ж перехопила зручніше. Її бурштинові очі палали такою впевненістю, ніби наказ про моє відрядження до Німеччини вже лежав у неї в кишені. — Ти весь семестр орала як проклята. Хто брав нічні чергування за весь потік? Мельник. Хто витягнув найскладніший кейс на міжкафедральній олімпіаді? Знову Мельник! Навіть не смій труситися. Ти — перша в рейтингу. Без варіантів.

— Рейтинги — це одне, Алін, а реальність — зовсім інше, — я зітхнула, нервово поправляючи краєчок медичної шапочки. Пальці зрадницьки тремтіли. — Ти ж знаєш, скільки мажорів мітили на це місце. У одного тато очолює фармхолдинг, у іншого дядько — депутат міськради. А в мене що? Тільки диплом із відзнакою та мама в райцентрі, яка рахує кожну копійку, щоб переказати мені зайву тисячу гривень на гуртожиток.

— І саме тому поїдеш ти! — відрізала Аліна й з розмаху вліпила мені підбадьорливий ляпас по плечу. — Європейцям потрібні мізки й залізні руки хірурга, а не пафосні татусеві синки! Клініка Шаріте, Єво! Берлін! Найкращі хірурги Європи стоятимуть із тобою поруч за операційним столом. Ти взагалі усвідомлюєш, що це означає?

— Усвідомлюю, — мій голос раптом зрадницьки здався. У горлі утворився тугий клубок. — Це означає нарешті видихнути. Перестати вибирати між проїзним на метро і пачкою дешевої локшини. Зняти мамі нормальну квартиру. Довести, що всі її зусиля були не дарма... Я три роки жила за розкладом «пари — морг — анатомічний атлас». Я білого світу не бачила, Алін. Засинала з книгою замість подушки.

— Ну от і досить бути занудою й мученицею! — Аліна широко посміхнулася, міцно притиснувши мене до себе. Від неї солодко пахло карамеллю й свіжими цитрусовими парфумами — запахом безтурботної, п’янкої юності, якої я сама себе позбавила заради навчання. — Сьогодні ми це відсвяткуємо. Обов’язково! Я вже дівчатам написала. Беремо дві гігантські піци з потрійним сиром, пляшку вина і йдемо на набережну зустрічати захід сонця.

— Яке вино, Аліно? У мене ж ще завтра додатковий курс із  анатомії!

— До біса анатомію, ти її напам'ять знаєш, навіть якщо розбудити серед ночі з пістолетом біля скроні! — розсміялася подруга, лукаво підморгнувши. — До того ж, на набережній сьогодні будуть інтерни з урології. Я чула, там у них пара новеньких — просто з обкладинки журналу. Пофліртуємо, вип'ємо, покричимо на всю річку... Ти заслужила це свято більше за будь-кого з нас!

Я дивилася у внутрішній дворик університету крізь величезне вікно третього поверху. Червневе сонце нещадно заливало світлом зелену галявину біля старого фонтану, де галасливі першокурсники розстелили пледи й радісно жбурляли в повітря списані конспекти. Усе навколо дихало життям, свободою й передчуттям чогось неймовірного. Здавалося, що світ нарешті підкорився мені. Усі виснажливі ночі, розбиті пальці, постійний страх не витягнути оплату — усе це залишалося позаду.

— Студентка Мельник! — важкий, прокурений голос нашого старости Олега розрізав шум коридору, мов скальпель.

Він стояв біля сходів, тримаючи під пахвою товстий журнал відвідуваності, і люто махав мені рукою.

— Мельник, глуха чи що?! Декан у кабінет вимагає! Негайно!

Ми з Аліною одночасно здригнулися.

— Чому саме зараз? — я машинально схопилася за край підвіконня. Пульс миттєво підскочив до ста сорока ударів. — Він же казав після третьої пари...

— А я звідки знаю? — гукнув Олег, підходячи ближче. — У нього там хтось важливий сидить. І це... Ковалевський окремо передав, щоб ти свою картку повного медичного огляду зі студентської поліклініки захопила. Ту, що з усіма свіжими аналізами та групою крові. Всі документи щоб були при тобі! Давай, ворушися, він не в гуморі.

— Медичну картку? — я здивовано звів брови, притискаючи до грудей пластикову папку з документами, де дійсно лежала завірена форма медогляду. — Навіщо вона йому для узгодження списків на візу?

— Та німці ж бюрократи кляті, ти що, забула? — махнула рукою Аліна, спритно вихоплюючи з моїх пальців порожній стаканчик, який я встигла зім’яти в корж від раптового припливу адреналіну. — Їм же треба знати, що їхній майбутній топовий хірург не впаде в кому на першій же операції! Все, Євко. Твій зоряний час. Іди забирай свій клятий контракт!

Вона міцно стиснула мої плечі своїми долонями, заглядаючи прямо в очі:

— Ми чекаємо тут. Рівно двадцять хвилин — і повертаєшся сюди з переможним вереском. Зрозуміла?

— Зрозуміла, — видушила я крізь сухі губи.

— Ну то біжи!

Я поправила білосніжний комірець халата, перевірила, чи на місці папка з сертифікатами,глибоко вдихнула гаряче червневе повітря й попрямувала довгим коридором.

Кожен мій крок гучно відлунював у старому паркеті. Зі стін на мене суворо й велично дивилися видатні діячі медицини.Мені здавалося, що їхні погляди схвальні. Я йшла до своєї мрії з високо піднятою головою, відчуваючи гордість за кожну безсонну ніч. За те, що дівчинка з бідної провінції зуміла пробитися сама, без грошей, блатів і хабарів.

Біля масивних дубових дверей з табличкою «Декан медичного факультету, професор Ковалевський В. А.» я зупинилася. Притиснула долоню до серця, заплющила очі, порахувала до трьох і тричі коротко постукала.

— Заходьте, Мельник. Чекаю, — пролунав глухий, трохи надтріснутий голос професора.

Я натиснула на холодну латунну ручку і переступила поріг.

У кабінеті пахло дорогим тютюном, старим папером і... чимось важким, чужим, наче повітря тут раптом перетворилося на в'язкий гель. За широким столом сидів сам Ковалевський. Його сива голова була опущена, а пальці нервово перебирали якісь роздруковані аркуші. Поруч із ним не було звичних методичок чи навчальних планів.