Глава 14. Відлуння невидимого

Сонце космосу пробивалося крізь ілюмінатори «Альтаїр-7», створюючи химерні відблиски на консолях. Олексій відчував дивне напруження: сигнал перестав реагувати на прямі дії і емоції так, як раніше. Його графіки рухалися самостійно, утворюючи складні фрактали, які неможливо було одразу зрозуміти.

— Він ніби відокремив себе від нас, — прошепотіла Ірина. — Тепер ми лише спостерігачі його відлуння.

Вони провели ранкову серію експериментів: намагалися взаємодіяти з сигналом через колективні емоції та рухи, спостерігаючи за його патернами. Виявилося, що сигнал тепер створює власні відлуння їхніх дій, не повторюючи їх точно, а трансформуючи у щось нове, невідоме.

— Це більше, ніж навчання, — сказав Олексій, нахиляючись над консоллю. — Він вчить нас бачити наслідки дій, які ми навіть не робили.

Кожна спроба взаємодії створювала дивні структури: фрактали, що нагадували павутину часу, і спіралі, які перепліталися в нескінченні вузли. Вони помітили закономірність: відлуння сигналу реагували на складність їхніх рішень і внутрішній стан.

— Це тест, — тихо сказала Ірина. — Він перевіряє, наскільки ми готові розпізнавати наслідки своїх дій і залишатися спокійними.

В обідню зміну вони вирішили спробувати новий підхід: уявили ситуації, яких ще не сталося, і спостерігали, як сигнал трансформує ці уявні дії у власні патерни. Графіки реагували миттєво, формуючи нові структури, які показували можливі сценарії подій.

— Він показує не просто наслідки, а потенціал вибору, — промовив Олексій. — І тепер ми можемо навчитися передбачати його реакції.

Вечір настав із відчуттям невимовної глибини. Вони зрозуміли, що відлуння сигналу — це дзеркало їхнього мислення і дій, але з власною логікою, яка перевищує будь-яке людське передбачення.

— Ми вступили у фазу, де контакт стає самостійним, — прошепотіла Ірина, дивлячись на величезні фрактали на екрані. — І від нас залежить, чи зможемо ми йти за ним без страху.

Ніч опустилася на станцію, а сигнал продовжував рухатися, залишаючи після себе нові відлуння, які відкривали шляхи в невідоме. Вони відчули, що попереду буде ще більше випробувань, і що кожне відлуння розкриватиме глибини космосу, яких вони раніше навіть не уявляли.