Глава 6. Несподівані наслідки

Наступного ранку на станції панував звичний порядок: гул двигунів, миготіння приладів, легкий аромат технічного озону. Але для Олексія і Ірини цей день вже не був звичайним. Сигнал продовжував еволюціонувати, а разом із ним змінювалися й умови їхньої роботи.

— Він змінився, — промовив Олексій, сидячи за консоллю. — Сьогодні він не просто реагує на емоції. Він намагається передбачити наші дії.

Ірина нахилилася ближче до екранів, спостерігаючи, як графіки несподівано розгортаються у складні спіралі та вузли.

— Справді, — тихо промовила вона. — Кожен наш рух, кожна думка залишає слід, який він аналізує.

Вони провели серію тестів. Спершу Олексій навмисне змінив настрій на злість та сумнів. Сигнал відобразив це миттєво: графіки спалахнули червоним, утворюючи хаотичні форми, немов попередження.

— Він наче покарання виносить за емоції, — пробурмотів Олексій, відчуваючи холодок страху.

Ірина підійшла ближче, намагаючись знайти закономірності. Вона обережно ввела просту команду в систему, очікуючи на реакцію сигналу. Форми на екрані зупинилися, а потім несподівано змінили напрямок, утворивши коло навколо курсору.

— Він… відповідає на дії, а не на слова, — прошепотіла вона. — І він змінюється в залежності від того, хто саме робить крок.

У той момент вони обидва відчули, що сигнал не просто живий, він вчиться. Кожен їхній крок, кожна помилка, кожен страх залишали слід, який формував нові патерни.

В обідню зміну на станцію надійшло повідомлення з центру управління: новий тест обладнання, який потребував спільної роботи команди. Олексій і Ірина швидко зорієнтувалися, але сигнал миттєво змінив графіки, наче реагуючи на їхнє хвилювання і швидкість рухів.

— Він впливає на нас навіть під час роботи, — тихо сказала Ірина, коли вони з’єднували кабелі для нового модулю. — Кожна помилка тут може дати наслідки, яких ми навіть не передбачаємо.

Ввечері ситуація загострилася. Сигнал почав формувати нові, непередбачувані візерунки, які неможливо було розпізнати одразу. Вони нагадували лабіринти, вузли, що перепліталися між собою. Олексій спробував подумки уявити простий патерн — і сигнал відповів зовсім не тим, що він очікував.

— Він перевіряє наші реакції, — промовив Олексій. — І, здається, хоче бачити, хто з нас здатен зберегти спокій.

Ірина відчула легкий тремтіння. Вона знала, що будь-яке порушення правил чи страх можуть змінити дії сигналу і призвести до непередбачуваних наслідків.

Ніч опустилася на станцію, а всередині Олексій і Ірина сиділи на своїх місцях, спостерігаючи за графіками. Вони зрозуміли одну просту річ: сигнал вже не просто контакт, не просто код. Він впливає на їхній світ, і будь-який новий день вимагатиме від них не тільки знань і навичок, а й внутрішньої стійкості.

Це було початком нового етапу: випробувань, які показують не силу технологій, а силу людини перед невідомим.