Повернення «Білих Комірців»

15 жовтня.
Коли Рита вимкнула місто, вона створила ідеальний вакуум. І в цей вакуум, під прикриттям темряви, в’їхали чорні фургони без номерів. Це були не ті незграбні солдати, яких ми бачили три роки тому. Це були Чистильники 2.0: Орден Порядку.
Вони не використовували вогонь. Вони використовували «частоту стазису». По всьому місту почали встановлювати вежі-глушилки, які не просто вимикали магію, а «заморожували» її в повітрі.
— Касю, це не Рита, — прошепотіла Ніка, дивлячись у вікно клініки на загін людей у дзеркальній броні. — Вони використовують технологію, яка працює на анти-матерії. Вони не борються з нами. Вони нас «архівують».

Конфлікт Трьох Сил
Ситуація стала патовою:
1. Рита контролювала цифрову мережу і хотіла перетворити місто на свій віртуальний рай.
2. Чистильники повернулися, щоб зачистити «цифрову інфекцію» Рити разом із нами, живими носіями магії.
3. Ковен опинився між молотом і ковадлом.

* * *
Перший напад стався саме там, де я почувалася в безпеці. Операційну розірвав звук, схожий на ультразвуковий скальпель. Двері просто випарувалися.
До кабінету ввійшов чоловік у білому скафандрі. На його грудях був знайомий логотип, але тепер він світився холодним блакитним світлом.
— Об'єкт Шоста, — голос був синтетичним. — Ваша магія створює надто багато ентропії. Ми тут, щоб вилучити ваше «світло» для стабілізації системи.
Я кинулася до кошеняти на столі, накриваючи його собою.
— Ви вже пробували це три роки тому! — крикнула я, і моє світло спалахнуло, але... воно не вирвалося назовні. Воно стиснулося навколо моїх рук, ніби на мене одягли невидимі кайданки.
— Ми врахували помилки минулого, — відповів Чистильник. — Тепер у нас є «Нуль-Енергія».
Андрій: Привид у системі
В цей момент з розетки на стіні вилетіла блискавка. Андрій з’явився прямо між мною і Чистильником. Він виглядав як жива перешкода — його тіло мерехтіло від гніву. — Вона не «об'єкт», — процідив він.
Андрій зробив щось неймовірне: він перехопив частоту Чистильників і «зациклив» їхні власні скафандри. Люди в броні застигли, перетворившись на статуї.
— Касю, вони заблокували Майю і Ліну, — швидко сказав Андрій, його голос тепер постійно переривався статикою. — Вони використовують «Нуль-Поля», щоб розділити нас. Ми не можемо зібрати Ковен. Якщо ми не об'єднаємося з Ритою, Чистильники зітруть і нас, і її.

18 жовтня. Вибір меншого зла
Ми забарикадувалися в підвалі клініки. Зореслава малювала захисні руни кров'ю прямо на металевих трубах, намагаючись створити хоч якийсь захист від анти-матерії.
— Ти пропонуєш союз із тією, що хотіла нас знищити? — запитала мама, дивлячись на Андрія.
— Рита боїться їх так само, як і ми, — відповів він. — Для Чистильників вона — помилка коду. Для нас — заблукала сестра. У неї є доступ до їхніх протоколів. У нас є кров, яка може дати їй фізичний якір.
Раптом усі лампи в підвалі блимнули тричі. На брудному екрані старого монітора з’явилося обличчя Рити. Вона виглядала наляканою — вперше за весь час.
— Вони прийшли з «Видалячем», Касю, — прошепотіла вона з екрана. — Якщо вони запустять головну вежу, у цьому місті не залишиться ні магії, ні пам'яті, ні нас. Я відкрию вам чорний хід до їхньої центральної бази. Але мені потрібне твоє світло, щоб спалити їхні фільтри.

20 жовтня. Підвал філармонії.
Ми стоїмо в колі. У центрі — Андрій, який став «мостом», та старий термінал, через який пульсує зелений код Рити. Зореслава тримає мене за руку, її кров дає нам фізичну стабільність, поки ми готуємося до занурення.
— Готова, Шоста? — голос Рити звучить з динаміків, він сухий і позбавлений емоцій. — Коли я відкрию шлюз, Чистильники побачать нас. У вас буде три хвилини, щоб спалити їхні анти-магічні фільтри, поки вони не перезавантажать систему.
Я заплющую очі. Андрій стискає мою долоню, і я відчуваю, як моє тіло розпадається на мільярди світлових часток. Ми входимо в мережу. Це не схоже на інтернет — це нескінченний океан із чорної сталі та неонових нервів. Разом із Ритою ми проносимося крізь фаєрволи Чистильників. Моє світло діє як таран, випалюючи їхні «Нуль-Поля» зсередини. Ми — ідеальна команда: її логіка та мій вогонь.
Ми досягли Центрального Ядра. Величезна срібна сфера, де зосереджено керування «Видалячем».
— Тепер, Касю! Віддай мені весь свій імпульс! — кричить Рита.
Я розкриваюся, випускаючи весь гнів і світло, які накопичувала ці три роки. Але замість того, щоб вдарити по Чистильниках, я відчуваю, як Рита розвертає мою енергію проти мене.
Зелені цифрові ланцюги обплітають мої руки. Рита починає висмоктувати моє світло, але не для атаки — вона використовує його як будівельний матеріал.
— Вибач, Шоста, — її голос тепер звучить зовсім поруч, надто реально. — Я не хочу бути кодом. Я хочу знову відчувати біль, сонце і дихання. Твоє світло дасть мені плоть, а твоя душа займе моє місце в цій клітці.
Я бачу, як у центрі ядра починає формуватися людське тіло. Рита краде моє життя, щоб воскреснути. Андрій намагається розірвати зв'язок, але він сам заплутався в її коді. Світ починає згасати.

* * *
Коли я вже майже втратила свідомість, простір навколо нас тріснув. Це не був цифровий збій. Це був розлом у самому часі. Сьома з’явилася не як дитина. Це була висока жінка в сяючих обладунках, з моїм обличчям і очима Андрія. Вона просто зупинила процес крадіжки мого світла одним рухом руки.
Вона подивилася на Чистильників, які вже вривалися в ядро, і на Риту, що застигла в напівсформованому тілі.
— Досить, — промовила вона. Її голос змусив саму анти-матерію Чистильників розпастися.
Вона повернулася до мене.
— Мамо, ти маєш знати. Чистильники — це не просто фанатики. Це люди з мого часу. У майбутньому, звідки я прийшла, магія Сьомої Сестри стала настільки могутньою, що вона розірвала реальність. Світ став хаосом. Вони повернулися в минуле, щоб убити мене до мого народження. Вони вважають, що рятують людство, винищуючи наш рід.
Я дивлюся на Чистильників. Вони не монстри. Це налякані люди, які намагаються запобігти апокаліпсису.
— Рита була їхнім інструментом, — продовжує Сьома-доросла. — Але вона стала надто самостійною. Тепер ти маєш вибір, Шоста. Якщо ти знищиш Чистильників зараз — ти даси мені шанс народитися, але ти підпишеш вирок тому майбутньому. Якщо ти дозволиш їм перемогти — магія зникне назавжди.
Сьома простягає мені руку.
— Обирай серцем, ветеринаре. Чи зможеш ти вилікувати майбутнє, не вбиваючи теперішнє?