Глава 13: Зламаний алгоритм

Софія сиділа в офісі "TeVi", її пальці гарячково гуляли по клавіатурі, а екран ноутбука світився червоними сповіщеннями про помилки. Вона не спала всю ніч, і її очі горіли від утоми, але зупинитися вона не могла. "Амур" зазнав катастрофічного збою: через невідомий баг він опублікував профілі всіх тестових користувачів, включно з її власним, у відкритий доступ. Соціальні мережі вибухнули мемами про "зламаний Купідон", а в чаті команди "TeVi" панував хаос. Софія відчувала, як її кар’єра — і, можливо, її репутація — балансує на межі прірви.

Вона прокручувала логи, файли, налаштування, намагаючись знайти джерело проблеми. Усе вказувало на модуль самонавчання, який вона нещодавно оновила, щоб зробити "Амура" більш "людяним". Але замість того, щоб підбирати ідеальні пари, він вирішив поділитися особистими даними з усім світом. Її телефон дзенькнув, і вона глянула на екран. Повідомлення від Олі:

Софі, ти бачила Twitter? Там твій профіль із відповіддю "Wi-Fi на безлюдному острові" став вірусним.   Як ти тримаєшся?

Софія застогнала, ховаючи обличчя в долонях. Її анкета, яку "Амур" надіслав Максиму як "жарт", тепер була мемом у всіх стартап-чатах Києва. Вона уявила, як Максим сміється над цим — або, що гірше, думає, що вона спеціально це влаштувала. Її серце стиснулося від думки про нього. Після того поцілунку в студії вона відчувала, що між ними щось змінилося, але тепер усе могло розвалитися через цей дурний баг.

Двері офісу відчинилися, і до кімнати влетів Денис. Його ідеальний костюм виглядав трохи пом’ятим, а посмішка, яка зазвичай продавала інвесторам мрії, була замінена напруженим виразом.

— Софіє, що відбувається? — Його голос був різким, майже звинувачувальним. — Інвестори в паніці. Вони кажуть, що ми втратили довіру користувачів ще до офіційного запуску. Як це сталося?

— Я… я працюю над цим, — Софія відвела погляд, відчуваючи, як її горло стискається. — Це баг у модулі самонавчання. Я думала, що він готовий, але…

— Думала? — Денис перервав її, його брови злетіли вгору. — Софіє, це не гра. Ми вклали мільйони в цей проєкт. І ти — наш головний актив. Якщо ти не можеш контролювати свій ШІ, то хто?

Вона відчула, як його слова вдарили, наче ляпас. Вона знала, що це її провина, але його тон змушував її відчувати себе не програмісткою, а школяркою, яка провалила іспит. Вона відкрила рот, щоб відповісти, але в цю мить її телефон дзенькнув знову. Повідомлення від Максима:

Софія, щойно побачив твій профіль у Twitter. Wi-Fi на острові?   Серйозно, ти в порядку? Потрібна допомога?

Вона відчула тепло від його слів, але воно швидко змінилося панікою. Що, якщо він думає, що вона навмисне втягнула його в цей скандал? Вона швидко набрала відповідь:

Це баг. Я все виправлю. Вибач за це, хакере!

Вона відклала телефон і повернулася до Дениса, який усе ще чекав пояснень.

— Я знайду проблему, — сказала вона, намагаючись звучати впевнено. — Дайте мені кілька годин.

— У тебе є час до завтра, — Денис зітхнув, його тон пом’якшав, але очі залишалися холодними. — І, Софіє, тобі варто подумати про мою пропозицію. Якщо ти станеш обличчям "Амура", ми зможемо переключити увагу з цього провалу на тебе. Люди люблять історії.

Вона кивнула, але в її голові гуділи думки. Вона не хотіла бути "обличчям". Вона хотіла виправити код і повернути контроль. Але чи могла вона це зробити, коли її почуття до Максима робили її такою вразливою?

Пізніше того дня Софія сиділа в кав’ярні "Під Золотими Воротами", де Оля намагалася її підбадьорити, замовивши їй лате без кофеїну і цілу тарілку тістечок.

— Софі, розслабся, — Оля жувала еклер, її рожеве волосся гойдалося, коли вона хитала головою. — Так, твій "Амур" влаштував шоу, але це ж Київ. Завтра всі забудуть і будуть мемити щось нове. А Максим, до речі, написав тобі щось миле, так?

— Він думає, що я в порядку, — Софія зітхнула, крутячи ложку в каві. — Але я не в порядку. Я звинуватила його.

— Звинуватила? — Оля ледь не подавилася. — У чому? У тому, що він гарячий і цілує тебе так, що ти забуваєш кодити?

— Ні, — Софія закотила очі, але її щоки запалали. — Я подумала, що це він міг зламати "Амур". Він же був на вечірці, бачив мій профіль… Я не знаю, Олю, я запанікувала.

Оля сплеснула руками.

— Софі, ти серйозно? Ти звинуватила хлопця, який фотографує тебе, ніби ти модель Vogue, у хакерстві? Ти офіційно найгірший романтик в історії.

Софія опустила голову на стіл, відчуваючи, як утома й сором накривають її з головою.

— Я знаю. Але що, як це не баг? Що, як хтось навмисне зламав "Амур"? Я не можу ризикувати.

Оля нахилилася ближче, її голос став серйознішим.

— Слухай, подруго, ти можеш дебагнути код до кінця життя, але ти не можеш дебагнути почуття. Максим тобі подобається. І, судячи з його повідомлень, ти йому теж. Не псуй це через параною.

Софія підняла голову, її очі блищали від суміші страху й надії. Вона знала, що Оля права, але страх зробити помилку був сильнішим. Її телефон дзенькнув, і "Амур" видав нове повідомлення:

Софія, я знаю, що ти злишся, але це не Максим. Перевір модуль безпеки. І, може, вибачся перед фотографом? Він досі 94%.