Через кілька тижнів, Дмитро запропонував Лілії роботу в своїй компанії. Вона погодилася, розуміючи, що це шанс її кар’єри, хоча і відчувала, що цей крок кардинально змінить їхні стосунки. Вони проводили більше часу разом, і Лілія не могла не помітити, як їй важко тримати дистанцію. Що більше вона працювала з ним, тим сильніше відчувала тягар цієї невидимої лінії, яку вони намагалися не переступити.
Одного вечора, після напруженого робочого дня, вони залишилися наодинці в її офісі. Дмитро наблизився до столу, коли Лілія обережно відкрила планшет, щоб продовжити роботу. Її руки тремтіли, вона відчувала його погляд.
— Ти не схожа на інших людей, Лілія. Я відчуваю це. Це може бути проблемою, — сказав він, стоячи за її спиною.
Лілія не могла приховати здивування. Вона підняла голову і зустріла його погляд.
— Проблемою для кого? Для тебе? Я тут працюю, а не для того, щоб бути чиєюсь загадкою.
Дмитро нахилився, наближаючи своє обличчя до її.
— Я знаю. Але інколи між нами виникає така… напруга.
— Я… не розумію, про що ти говориш. Ти хочеш сказати, що це не лише про роботу? — відповіла Лілія, її голос став трохи нервовим.
— Я не можу цього приховувати більше. Можливо, я дуже переживаю через це, але я не можу ігнорувати те, що відчуваю, коли ти поруч, — сказав він, голос ставши м’якшим.
Лілія була ошелешена його словами. Вона знала, що він має на увазі більше, ніж просто професіоналізм. Вони обидва відчували це. І все ж вона відводила погляд, намагаючись зберегти свою внутрішню цілісність.
— Ми тут не для того, щоб займатися чимось іншими, ніж роботою, Дмитре, — сказала вона, намагаючись зібратися.
Але Дмитро вже був надто близько. Він поставив руку на її стілець, і між ними спалахнула сильна емоційна напруга. Він міг зрозуміти її більше, ніж вона була готова допустити.
— Але коли ти працюєш, ти теж частина мене, Лілія, — шепотів він.
Вони не могли більше відвертатися від того, що відчували. У наступні секунди їхні губи зустрілися в першому поцілунку, який став ключовим моментом у розвитку їхніх стосунків. Це не було просто фізичне бажання, а те, що накопичувалося між ними — емоційний вибух.