Глава 18: Розбиті ланки

Міра і Артур зупинилися на околиці міста, намагаючись впоратися з усім, що сталося. Повітря було холодним, і їхні серця все ще билися в ритмі небезпеки. Вони знали, що тепер їхня місія стала ще складнішою, адже дізналися, що ця організація працює над чимось набагато масштабнішим, ніж просто пошук і захоплення людей.

— Ти розумієш, що ми тільки що побачили? — запитав Артур, його голос був важким від роздумів. — Це був контроль над всім. Вони контролюють системи, які можуть впливати на людей.

Міра кивнула. Вона теж відчула цей жахливий потенціал. Системи спостереження, шифровані коди, контроль інформації — все це надавало їм неймовірну силу.

— Якщо ми не зупинимо їх, це буде кінець. Вони будуть маніпулювати світом, не залишаючи ні найменшого сліду, — сказала Міра, стискаючи кулаки.

Артур подивився на неї, як на людину, що розуміє всі наслідки.

— Нам потрібно знайти того, хто стоїть за всім цим. Тільки тоді ми зможемо їх зупинити.

Міра подивилася на карту і відзначила кілька місць, які вони відвідали раніше. Всі ці точки пов'язувалися з якимось центральним об'єктом. Це була справжня лабораторія, де проводилися дослідження і розроблялася технологія, здатна змінити хід історії.

— Вони не можуть бути далеко. Ми знайдемо їх, — сказала Міра. — Це остання можливість.

Артур кивнув і почав готуватися до наступної частини плану. Вони вже не могли просто бігти й ховатися. Вони повинні були діяти. І діяти зараз.

І ось, як тільки вони наближалися до наступної цілі, чутно ставало більше кроків. І це вже не було випадковим — вони стали на слід.

Знову їх переслідують. Знову момент вибору.