Міра відчула, як у неї похололо всередині.
— Ви… Ви ж казали, що допоможете! — вигукнула вона, дивлячись на Марлоу.
Професор тільки похитав головою.
— Я справді хотів допомогти, Міро. Але є речі, які ти не повинна знати.
— Це все через кодекс, правда?
Марлоу усміхнувся.
— Код Чорного Ока — це не просто шифр. Це шлях до секрету, який не повинен потрапити в чужі руки.
— То чому ви хочете його?
Професор подивився на Артура, який ледь тримався на ногах.
— Бо ми всі хочемо правду, але не всі знаємо, що з нею робити.
Він кивнув своїм людям, і ті почали наближатися.
— Вибач, Міро, але ти зайшла занадто далеко.
Міра зробила крок назад, хапаючи Артура за руку.
— Ми звідси виберемося.
— Справді? — Марлоу усміхнувся. — Подивися навколо. Вам нікуди бігти.
І він мав рацію. Вони були в пастці.
Але Міра вже вирішила: вони не здадуться без бою.
#1331 в Детектив/Трилер
#508 в Детектив
#7155 в Любовні романи
#219 в Любовна фантастика
Відредаговано: 24.03.2025