Код Чорного Ока

Глава 10: Останій слід Артура

Міра стояла перед Марлоу, її мозок гарячково перебирав можливі варіанти дій.

— Якщо у вас є частина коду, а Артур мав іншу… де ж тоді решта?

Марлоу подивився на неї так, ніби саме цього питання він і боявся.

— Є ще один чоловік, який колись працював над цим кодексом. Але він зник багато років тому.

— Хто він?

— Габріель Стерн. Колишній криптограф і дослідник стародавніх текстів. Він вважав, що Код Чорного Ока — це не просто шифр, а координати, які ведуть до…

Він замовк.

— До чого? — наполягла Міра.

Марлоу зітхнув.

— До місця, де зберігається артефакт, який ніхто не повинен знайти.

Міра відчула, як у неї похололи руки.

— Де мені шукати Стерна?

— Якщо він ще живий, то єдине місце, куди він міг піти, — це стара катакомба під Парижем. Він завжди вважав, що там можна знайти відповідь.

Міра зрозуміла, що це її наступна зупинка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше