Частина II – Мега

Я бачив Меги мужність та завзяття.
Там полишились мої браття.
                                         
    Йшов бій. В небі та на полі бою раз-по-раз виднілись яскраві спалахи, що на мить освічували сірі силуети техніки. Небо над Мегою густо затягнуте хмарами чорної кіптяви, немов саме зло заволоділо планетою. Навіть на думку не спаде, що на вулиці в цю мить день. Промені світила марно намагались прорізати товщу сажі і темряви, безпомічно губились у верхніх прошарках атмосфери. Лише язики червоного полум'я витанцьовували вириваючись з понівеченої техніки слугували дороговказами для юного воїна. Сажа була повсюди — падала з неба, шаруділа під ногами та розмальовувала чорною фарбою кам'яні шпики що росли з ґрунту. В небі стояв заглушувальний ляскіт металу, своїми різкими звуками проникаючи крізь комбінезон та примушуючи всередині все здригатися. Навколо увесь час щось падало. Солдат задихався, він щойно вибрався з понівеченої бойової машини та притулившись до скелястого виступу, мов за останню надію, намагався вгамувати дихання - виходило дуже погано. Скло комбінезону вкривалось ледь помітною хмаркою поряд з ротом. У вухо потріскували радіоперешкоди. Особливо вони ставали виразними коли неподалік щось вибухало. Та Світлий вже звик до цього, його слух лише чекав відповіді товаришів. Поряд на ґрунті горіла колюга пролитого палива, мов та змія шипіла, погрожувала людині та намагалась відігнати подалі. Перевірена часом бойова тактика що поєднувала в екіпажі бойової машини людину та робота виявись недосконалою у цій битві.
“ - Квадрат 5. Квадрат 5. Я Спалах. Прийом. Квадрат 6. Квадрат 6. Я Спалах. Прийом. Я чи є хто живий, відгукніться?! - задихаючись повторював Світлий. Радіо мовчало.”
      Бойові машини попрямували вперед. Та все ж дивно що ніхто не відгукується. Поряд із гуркотом метеора упав безпілотник та запламенів. Над головою в кількох метрах просвистіли летючі апарати здіймаючи за собою хмару пилу, закаламутили повітря до останку. Неподалік продовжувала горіти його бойова машина, з нею також горів робот, що у мить поцілення  одразу вийшов з ладу.
“ - Квадрат 5! Квадрат 5! Я Спалах. Прийом. - продовжував Світлий. У відповідь була тиша. - Кепські справи. Кляті роботи!”
    Поряд не знайомо пролунав рух техніки. По шкірі пройшла хвиля холодного поту. Світлий здогадався що ворог підійшов дуже близько. Захисний костюм із запізненням задіяв екстрений режим, коли він ставав особливо міцним при наближенні ворога. На склі комбінезона загорілись зображення рухливих цілей — вони наближались. Він зняв з пояса два сірих продовгуватих пристрої та увігнав в ґрунт за два метри від себе. Натиснув червоні кнопки на їх корпусі і враз відсахнувся на колишнє місце. Пристрої видали наростаючий уривчастий звук та зі свистом здійнялись у небо двома яскравими вогниками. Піднявшись на п'ятдесят метрів їх траєкторія різко змінилась, вогники метнулись в чорну хмару у бік ворога. Пролунали два гучних вибухи один за одним. Секундна тиша... Знову гучний рокіт ворожих механізмів. 

“ - Все, це кінець. Ховатися немає сенсу, я єдиний хто залишився живим з нашого загону. Це мій останній бій... То хай буде він достойний воїна! - вголос промовив Світлий свої думки та випроставшись на увесь ріст із ручною гарматою у руках вибіг із укриття.”

    Кілька чорних велетенських роботів, під три метри зростом, на багатоколісному ходу виринули із чорного туману. Вони не були схожі Світлому ні на жодну з вивчених ним моделей. Ці рухались швидко та  вміло оминаючи перепони. На колісній платформі  було кілька рухливих ярусів з різною на вигляд зброєю. Світлочутливі сенсори мов очі рака розміщувались на самому верху, але не викликали якоїсь особливої поваги в інженерному виконанні. Лише намагаючись влучити, Світлий помітить, що очі цих роботів не лише на корпусі, а й повсюди у повітрі. Літають висліджуючи свою здобич на полі бою скляними  птахами. Вони майстерно уникали його влучень, але їм це мало допомагало у бою з відчайдухом. Потужна гвинтівка гулко вражала ворога та до болю віддавала у плече. Солдат мов той в'юн перебігав та перекочувався з місця на місце не шкодуючи останніх сил.

    В цей час, у віддаленому командному пункті до якого був прикріплений Світлий, на моніторі з'явилась картина його бою. Десяток людиноподібних роботів та кілька людей у сірій та синій військовій формі, що цієї миті стурбовано бесідували та віддавали накази принишкли перевівши погляди на екран із зображенням. Воїн боровся гаряче та востаннє, тримаючи ворожих роботів на відстані та знерухомлюючи їх. Він професійно чергував стрілецьку зброю та гранати, що вибухали залишаючи по собі непроглядні хмари білого сяйва. Сутичка більше походила на давні історичні перекази про гладіатора та тигрів на замкнутій арені. Навколо все палало. Ситуація благала про щасливий кінець.

    "- Це єдиний уцілілий з людей, товариші!" - прокоментував один з присутніх.
Величезний глянцевий робот увесь із сірого металу, що знаходився в командному центрі перевів погляд на підлеглих йому роботів:
    – Врятуйте його! - безмовно віддав він наказ по радіохвилі.
    – Виконуємо, Максимусе! - відрапортували йому два роботи-командири.
    В цю мить на екрані з'явилось кілька роботів тарілкоподібної форми на гусеничному ходу, що спробували перехопити на себе вогонь оточуючих людину ворогів, але підтримка швидко була виведена з ладу. Аж раптом, ворожі машини почали по-черзі вибухати, розлітаючись вдрузки по сторонам.
    Шолом заливало кров'ю. Та бачити було ще можливо, свідомість почала здаватись, у вухах дзвеніло. Світлий вже не відчував свого тіла, йому здавалось, все що відбувалось із ним якимось поганим кіно. І насправді він лише спостерігач, який прокинувся посеред кіносеансу. Ось і в цю мить він спостерігає як робот схожий на його напарника, лише червоного кольору бігає перед ним із боку у бік  приймаючи на себе ворожі кулі та гранати. Гранати гулко вибухають на обшивці “РБ-2”, закутували його хмарою диму та полум'я. В цю мить він навіть намагається дати відсіч, відстрілюючись по ворогу та швидко стає обеззброєним, коли йому відстрілюють механічну руку.  Тоді він миттю збиває з ніг Світлого та вкриває його своїм металевим тілом. Все огорнулось у полум'я та дим...