4.4 Освіта

Не минуло й року від презентації Каспера про трансформацію освіти, а сьогодні його застосунок «Трекер» вже кооредував майже всі процесси у нашому Хабі. Я перехопив Каспера на виході з їдальні, щоб запитати, із чого все почалося.

— Коли я вивчав програму універу, то був вражений: профільні предмети починалися лише з третього курсу, до того ж це була безнадійно застаріла «база». Я вирішив не гаяти часу, пішов з головою в програмування і зрозумів головне: реальний досвід важливіший за нафталінову теорію. Цей принцип і ліг в основу «Трекера»: отримувати знання не про запас, а під задачу тут і зараз.

— А як наші діти примудряються отримувати офіційні атестати?

— Школи давно втратили монополію на освіту, — відмахнувся Каспер. — Дистанційка та екстернат зробили свою справу. Державі потрібні галочки й тести — ми закриваємо цю бюрократію з мінімальними зусиллями. Куди важливіше те, що ми даємо натомість.

Він зупинився й подивився мені в очі: — До четвертого класу даємо базу — рахувати, писати, розуміти влаштування світу. А з п'ятого класу починається доросле життя. Не подобається предмет? Вивчи необхідний мінімум, склади екстерном і забудь. Надихає? Алгоритм підбере ментора або реальну практичну задачу в одному з проєктів Хабу.

— Чути себе, ставити цілі, вибудовувати соціальні зв'язки за інтересами, — підсумував я.

— Правильно. І це працює не тільки для дітей. Пізніше алгоритм просто масштабували на дорослих. Він віддзеркалює базові принципи Хабу: в основі будь-якого проєкту лежить особистий інтерес людини, а не комерційна доцільність.

— Але ж інтерес не завжди рентабельний, — заперечив я, вмикаючи внутрішнього підприємця.

— Назви приклад, — спокійно запропонував Каспер. — Не поспішай, подумай, — він потиснув мені руку й неспішно пішов алеєю.

Я залишився стояти на гравії, перебираючи в голові свідомо збиткові ніші: вирощування айстр, крафтові велосипеди, розведення бджіл... І одразу ж сам себе осмикував. Внутрішній бізнесмен розумів: якщо продукт дійсно корисний за наявності часу, ресурсів і захопленої команди успішним можна зробити майже будь-який продукт. А всього цього в Хабі було з надлишком.

Я дедалі все більше переконувався, що ми живемо у світі, вивернутому навиворіт. Тут не беруть людей під проєкт — тут створюють проєкти під людей. І хоча мій старий діловий досвід кричав, що це докорінно неправильно, у глибині душі я дедалі ясніше розумів: можливо, це єдина дієва бізнес-модель натхненного та осмисленого життя.