Минуле життя залишилося позаду, я жив новим проєктом, який стрімко розвивався. Нова ціль — організувати представництво в столиці. А коли є ціль, з'являються й можливості: друзі дитинства Вітьок та Алік винайняли квартиру, і я міг приєднатися до них за символічну плату.
Наша квартира в панельному будинку була чистою й відносно просторою. Моя кімната нагадувала рекламне фото з журналу 60-х: паркетна підлога, чавунна батарея, вінтажне крісло, софа, а підлоговий світильник з абажуром завершував образ. Зразки фотокниг гармонійно вписалися в інтер'єр, і кімната часто виконувала роль фотостудії.
Кімната Аліка більше походила на склад фототехніки. Він захоплювався фотографією й мріяв розбагатіти. Книжки «Багатий тато, бідний тато» та «Чорний лебідь» лежали на приліжковій тумбочці, а список цілей на рік висів над робочим столом.
Вітьок був фанатом автомобілів і збирав гроші на круту тачку. Автожурнали та прайси з автосалонів були частиною його інтер'єру. Він працював у таксі й з'являвся рідко: ішов уранці, а повертався пізно ввечері.
Ми любили збиратися на кухні, обговорювали плани та можливості. Три мрійники — креативний підприємець, фотограф із комерційною жилкою та таксист, пристрасно захоплений автомобілями. Ми свято вірили, що успіх і свобода не виключають одне одного. Здавалося, варто лише знайти правильне рішення, і життя дозволить нам узяти все, нічого не вимагаючи натомість.